Майстер- клас "Патріотичний браслет". 
ПЛАН МЕТОДОБ’ЄДНАННЯ (на 2020-2021 н.р).
СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ВЧИТЕЛЯ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ: Використання методу вправ для формування компетентностей учнів на уроках мистецтва:
Засідання І (серпень) (нормативно-корекційне засідання)
Тема: «Пріоритетні завдання методичної роботи.
Мета: провести детальний аналіз роботи вчителів з музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання та фізичної культурИ; Ознайомитися з основними напрямками роботи на новий навчальний рік, надати методичні рекомендації.
Форма проведення: круглий стіл.
1.Аналіз методичної роботи за минулий 2019-2020 навчальний рік та пріоритетні завдання на 2020-2021 н. р.
2. Затвердження календарних планів та плану роботи методичного об'єднання на 2020-2021 н. р..
3.Опрацювання нормативної бази щодо викладання предметів естетичного циклу, технологій та фізичного виховання.
Методична робота між засіданнями.
1. Консультації ( стосовно складання календарних планів; консультації стосовно конспектів відкритих уроків та виховних заходів )
2. Вивчення нормативних документів МОУН щодо викладання предметів художньо-естетичного циклу у 2020-2021 н. р.
3. Опрацювання методичних матеріалів з питань роботи вчителів естетичного циклу, технологій та фізичного виховання.
ЗАСІДАННЯ IІ(жовтень)
Учитель - творець гармонійно поєднує ремесло і творчість:
нестандартність роботи, артистизм,
поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.
Тема: «Формування творчої особистості в умовах сучасної освіти».
Мета: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей школярів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.
Форма проведення: КРУГЛИЙ СТІЛ
Як зробити оберіг ляльку- мотанку своіми руками:майстер клас від Кібиш Т.Г
"Лялька -мотанка була є і залишається символом жіночності , материнства,початку усіх світів.
1. Доповідь на тему: «Формування творчої особистості в умовах сучасної освіти».
2. Робота з обдарованими дітьми. Підготовка та проведення олімпіад.
3. Впровадження інтерактивних форм і прийомів в організацію навчання учнів.
4. Огляд методичної літератури.
Методична робота між засіданнями.
1. Опрацювання методичної і фахової літератури, навчального матеріалу.
2.Опрацювання теоретичних питань з проблеми, над якою працює вчитель.
3. Методичні розробки уроків.
ЗАСІДАННЯ IІІ(січень) Як розвинути креативність:
Щоб виховати людину думаючим і відчуваючим,
його слід, перш за все виховати естетично.
Ф. Шиллер
Тема: Нестандартні уроки як форма розвтку креативності учнів.
Мета: створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності, розвитку й самореалізації кожної особистості. Намагаючись зберегти духовні цінності дитини, спираючись на унікальність і неповторність кожного учня, завжди допомагати й підтримувати у творчості.
Форма проведення: КРУГЛИЙ СТІЛ
1. Нестандарні уроки як форма розвитку креативності учнів.
2. Результати шкільних олімпіад.
3. Технологія проведення сучасного уроку «Фізичної культури».
4. Огляд методичної літератури.
5. Затвердження календарних планів на ІІ семестр 2020-2021 н. р.
Методична робота між засіданнями.
1. Робота з обдарованими дітьми та підготовка їх до участі в міських та шкільних конкурсах.
2. Проведення шкільних конкурсів, виставок та концертів.
ЗАСІДАННЯ IV(березень) Реалізм у музичному мистецтві:
Якщо ви володієте знанням, дайте іншим
запалити від нього свої світильники.
Т. Фулпер
Тема: « Метод проектів і позитивне ставлення школярів до навчання»
Мета:використання проектів на уроках естетичного циклу сьогодні необхідність, що дозволяє реалізувати основні завдання навчальної програми та виховати творчу, естетично розвинену особистість школяра, створення нових форм і методів навчання.
Форма проведення: КРУГЛИЙ стіл
1. Метод проектів на уроках музики, образотворчого мистецтва, технологій та фізичного виховання.
2. « Я роблю так ». Обмін досвідом .
3. Круглий стіл: «Співпраця учителя і учня на уроках та в позакласній роботі».
4.Інтернет і сучасний урок технологій.
Методична робота між засіданнями.
1. Підготовка проведення Тижня художньо-естетичного циклу. Реалістичний стиль в образотворчому мистецтві:
2. Робота консультаційних пунктів, індивідуальні заняття з питань підготовки до державної підсумкової атестації , ЗНО.
ЗАСІДАННЯ V (травень)
(підсумкове)
Тема: «Рекомендації і пропозиції щодо планування роботи МО на новий навчальний рік.».
Мета:систематизувати та відібрати найоптимальніші новітні технології навчально – виховного процесу.
Форма проведення: КРУГЛИЙ СТІЛ
1. Підведення підсумків роботи. Творчий звіт учителів фізично-естетичного циклу.
2. Рекомендації і пропозиції щодо планування роботи МО на новий навчальний рік.
3. Складання перспективного плану роботи шкільного методоб’єднання на 2021-2022 н. р.
План методоб'єднання на 2019-2020. НР .
1.ЗАСІДАННЯ СЕРПЕНЬ ознайомлення вчителів МО з шкильним та районним планом виставок,конкурсів,змагань на 2019-2020н.р
2. ЗАСІДАННЯ ЖОВТЕНЬ
Інтерактивні форми і методи навчання на уроках образотворчого мистецтва.(ОБМІН ДОСВІДОМ Кібиш Т.Г)
3.ЗАСІДАННЯ СІЧЕНЬ Аналіз моніторингу рівня творчих здібностей дітей на уроках художньо-естетичного напрямку та фізичноі підготовленості учнів школи з фізичного виховання.Обмін досвідом щодо покращення цих показників.
(Обмін досвидом Омельчук Ю.Ф)
Роль фізичного виховання.
Виховання підростаючого покоління фізично здоровим — важливе завдання сім'ї та школи. На жаль, нині практично здоровими є лише 27% дітей дошкільного віку, лише 65% дітей і 60% підлітків фізично гармонійно розвинені
Компонентом усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання.
Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь.
Теорія і практика фізичного виховання спираються на дані фізіології. Фізіологічна наука озброює теорію і методику фізичного виховання закономірностями розвитку організму людини, правильного врахування впливу різноманітних чинників на його функціональну діяльність. На основі її даних розробляють науково обґрунтовану систему фізичних вправ, спрямованих на розвиток рухових дій і формування фізичних якостей організму.
Виховання підростаючого покоління фізично здоровим — важливе завдання сім'ї та школи. На жаль, нині практично здоровими є лише 27% дітей дошкільного віку, лише 65% дітей і 60% підлітків фізично гармонійно розвинені. У м. Сарни , наприклад, половина учнів старших класів за станом здоров'я мають обмеження щодо вибору професії, а серед випускників шкіл не менше половини не придатні або частково придатні до військової служби.
На думку професора О. Вишневського, потрібна докорінна перебудова організації фізичного виховання школярів. По-перше, слід кардинально змінити власні погляди на фізкультуру, на фізичний стан, красу людського тіла, не сприймати їх як щось другорядне.
Учитель власним прикладом повинен демонструвати важливість фізкультури, здорового способу життя. По-друге, конче необхідно розвантажити навчальні плани і програми, значно скоротивши інформативне навчання з таким розрахунком, щоб загальна кількість навчальних предметів становила 7—10 у початкових класах і 10—12 — у старших, як це характерно для європейських шкіл.
Робочий тиждень у такому разі не перевищуватиме 24—30 год., включаючи виконання домашніх завдань. Таким чином можна збільшити притому вагу уроків фізичної культури. По-третє, слід відмовитися від традиційних форм і режиму діяльності на уроці, коли діти увесь час сидять майже нерухомо, а вчитель «навіює» їм знання. Тут немає інтенсивної праці дитини, проте є дуже шкідливе для здоров'я сидіння за партою без руху.
По-четверте, потрібен повний перегляд концепцій і методики фізкультурної роботи в школі. Вона повинна стати формою активного відпочинку і має працювати на здоров'я, виховання і задоволення фізіологічних потреб дитини. Важко не погодитись з цими думками.
Зміст фізичного виховання школярів визначається навчальною програмою з предмета та програмами секцій і гуртків. Програмою передбачено:
засвоєння теоретичних відомостей (знання із загальної гігієни та гігієни фізичних вправ, відомості, необхідні для самостійних занять фізичними вправами). Теоретичний матеріал повідомляють на вступних заняттях і в системі навчально-тренувальної роботи на уроці у зв'язку з виконуваними вправами;
гімнастичні вправи, що сприяють загальному фізичному розвиткові учнів (шикування і перешикування, стройові вправи, вправи, спрямовані на загальний розвиток дитини, на формування правильної постави, акробатичні вправи, танцювальні вправи, лазіння і перелізання, вправи з рівноваги, вправи в висах і упорах, опорні стрибки);
легка атлетика (різні види бігу, стрибки в довжину і висоту, метання на відстань);
рухливі ігри, розраховані на розвиток в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання колективізму і дисциплінованості;
спортивні ігри (баскетбол, волейбол, ручний м'яч, футбол);
лижна підготовка (оволодіння основними прийомами техніки пересування на лижах, розвиток рухових якостей);
кросова і ковзанярська підготовка;
плавання (кролем на грудях і на спині, брасом, а також пірнання і прийоми рятування тих, хто тоне).
Складність реалізації програми в тому, що на одному уроці доводиться опановувати елементи кількох розділів. Це утруднює планування навчального матеріалу на семестр і на кожний урок.
Зміст фізичного виховання на всі роки навчання учнів у школі підібрано з таким розрахунком, щоб забезпечити:
1. Зміцнення здоров'я і загартування організму школярів, сприяння їх фізичному розвитку та підвищенню працездатності. Становлення і розвиток основних функцій організму, що відбувається в шкільні роки, потребує використання всіх чинників, які позитивно впливають на цей процес. Піклування про здоров'я школярів — головне завдання кожного вчителя на кожному навчальному занятті.
2. Формування та вдосконалення рухових навичок і вмінь та повідомлення пов'язаних з ними знань. Мета фізичного виховання — формування життєво важливих навичок і вмінь у природних видах рухів: бігу, стрибках, ходіння на лижах, плаванні. Для цього потрібні знання про способи і правила виконання рухових дій, які учні здобувають під час пояснень і демонстрування.
3. Розвиток основних рухових якостей. Для виконання багатьох дій людині необхідні певні якості, зокрема сила — здатність долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок мускульних зусиль; швидкість — здатність виконувати рухи за мінімальний період часу; витривалість — здатність виконувати певну роботу тривалий час; гнучкість — здатність виконувати рухи з великою амплітудою; спритність — здатність швидко засвоювати нові рухи й успішно діяти в умовах, що змінюються. Ці рухові якості розвиваються й виявляються в тісному взаємозв'язку;
4. Формування звички та стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами. Позитивний вплив фізичних вправ можливий лише за умови їх систематичного виконання, що переростає у звичку і потребу. Для виховання такої потреби, необхідно пробудити в дитини інтерес до вправ, підбирати цікаві вправи, вчасно заохотити учня до їх виконання. Змістовне дозвілля сприяє активному відпочинку і духовному вдосконаленню школярів.
Важливим у формуванні звички до занять фізичними вправами є правильний режим дня і тижня, здорове харчування, достатній за часом сон. Неприпустиме вживання алкоголю, нікотину, наркотиків.
5. Виховання гігієнічних навичок, повідомлення знань про фізичні вправи та загартування. Гігієнічну освіту учні здобувають під час вивчення різних предметів, зокрема біології. Вони дізнаються про режим дня, гігієну харчування, сну та ін. У процесі занять фізичними вправами засвоюють правила їх застосування, дізнаються про вплив вправ на організм, про гігієнічні вимоги до загартування. Водночас учні оволодівають прийомами самоконтролю за своєю працездатністю, втомлюваністю, пульсом, загальним самопочуттям.
У фізичному вихованні використовують фізичні вправи, природні та гігієнічні чинники.
Фізичні вправи. Під ними розуміють рухові дії, спеціально організовані й свідомо виконувані відповідно до закономірностей і завдань фізичного виховання. До фізичних вправ належать гімнастика, ігри, туризм, спорт.
Гімнастика. Спеціальний вид фізичного вдосконалення, що охоплює найрізноманітніші вправи:
стройові та порядкові (навчання раціональних способів шикувань, перешикувань та пересувань з метою виховання навичок колективних дій);
загально розвиваючі (передбачають розвиток як окремих частин тіла, так і всього організму);
вільні вправи (удосконалення координації рухів, вироблення чуття ритму, краси рухів);
прикладні як засіб всебічного розвитку особистості (біг, стрибки, метання та ін.);
гімнастичні — вправи на різних спеціальних снарядах (акробатичні, що розвивають силу, спритність, уміння орієнтуватися в просторі;
вправи художньої гімнастики як засіб фізичного та естетичного виховання).
Ігри. Задовольняючи природний потяг дітей і підлітків до рухової активності, ігри збуджують колективні переживання, дають радість від спільних зусиль, сприяють зміцненню товариськості й дружби. У початкових класах проводять переважно рухливі ігри, в середніх і старших — спортивні.
Туризм. Охоплює прогулянки, екскурсії, походи і мандрівки, які організовують для ознайомлення учнів з рідним краєм, природою, історичними та культурними пам'ятками. У таких заходах учні фізично загартовуються, вчаться бути витривалішими, набувають прикладних навичок орієнтування і руху в ускладненій обстановці, досвіду колективного життя і діяльності, на практиці засвоюють норми відповідального ставлення до природи.
Спорт. На відміну від фізичної культури, спорт завжди пов'язаний з досягненням максимальних результатів в окремих видах фізичних вправ. Для виявлення спортивно-технічних результатів проводять змагання. В гострій спортивній боротьбі учні долають значні фізичні та нервові навантаження, виявляють і розвивають рухові й морально-вольові якості.
Природні чинники. Серед засобів фізичного виховання важлива роль належить природнім чинникам (сонце, повітря, вода). Діючи спільно з фізичними вправами, вони посилюють їх оздоровчий вплив на учнів.
Гігієнічні чинники. Охоплюють гігієнічне забезпечення фізкультурних занять, раціональний режим навчальної праці, відпочинку, харчування, сну та ін. Для результативних занять фізкультурою певним гігієнічним вимогам мають відповідати спортивні зали, рекреаційні приміщення, спортивне та інше обладнання.
Гігієнічними нормами регламентований і режим дня школяра, який диференціюється залежно від стану здоров'я, рівня працездатності, конкретних умов життя та індивідуальних особливостей учнів. Проте загальними і єдиними для всіх учнів мають бути ранкова гімнастика, туалет, навчальні заняття в школі, обід, післяобідній відпочинок, виконання домашніх завдань, перебування на свіжому повітрі, спорт, заняття за інтересами, вечеря, вечірня прогулянка, підготовка до сну.
На заняттях фізичною культурою застосовують такі способи виконання вправ:
фронтальний — одночасне виконання вправ усіма учнями. Його використовують під час навчання шикувань і перешикувань, загально розвивальних вправ без предметів і з предметами, ходьби, бігу, танцювальних вправ, пересувань на лижах та ін.);
потоковий — учні виконують вправу один за одним по черзі, тобто потоком. Потоків може бути кілька. Цей спосіб використовують при виконанні стрибків у довжину, висоту, вправ з рівноваги, акробатичних, лазіння, спусків і підйомів на лижах;
змінний — учнів ділять на зміни, які по черзі виконують вправи. Використовують при виконанні лазіння, метань на відстань, акробатичних вправ, бігу на швидкість;
груповий — передбачає поділ учнів на класи, групи, кожна з яких виконує окрему вправу. Через визначений час групи міняються місцями з таким розрахунком, щоб кожна з них виконала всі вправи;
індивідуальний — застосовують при виконанні учнями вправ на оцінку;
коловий — невеликі групи учнів виконують певну кількість різних вправ, послідовно переходячи по колу від одного спеціально підготовленого місця для виконання певної вправи до іншого. Коловим способом виконують вправи, які учні вже добре засвоїли.
Фізичному розвиткові школярів сприяють різноманітні форми позаурочної фізкультурно-спортивної діяльності. Найпоширеніші з них:
гімнастика перед уроками, мета якої — організація учнів на початку навчального дня, запобігання викривленню постави, підвищення працездатності учнів упродовж дня, загартування організму. Для її проведення потрібне місце. Слід також прагнути, щоб гімнастику робили всі учні;
фізкультурні хвилинки і паузи для зняття втоми. Для виконання вправ учні виходять із-за парт, ослаблюють комірці та ремінці. Вправи проводять в 1—8 класах на кожному уроці після 20—30-хвилинної роботи протягом 2,5—3 хв. Діти виконують 3—4 вправи з 6—8-разовим повторенням. Фізкультурні паузи практикують також у групах подовженого дня і вдома з учнями середніх і старших класів протягом 10—15 хв. кожні 50—60 хв. навчальної праці. На таких «хвилинках» доцільно опрацьовувати домашні завдання з фізичної культури;
позаурочні заняття (гуртки та секції), завдання яких — створення умов для прищеплення учням звички до систематичних занять, сприяння запровадженню фізичної культури в побут. На позаурочних заняттях закріплюються й удосконалюються здобуті на уроках знання, практичні вміння та навички. Характерною рисою позаурочних форм занять є їх добровільність;
година здоров'я, яку в багатьох школах проводять щодня після 2-го або 3-го уроку і яка триває 45 хв. Час для неї вивільняють за рахунок великої перерви та скорочення всіх уроків на 5 хв. Вправи виконують переважно на свіжому повітрі (учні займаються в спортивній формі). Вчителі можуть виконувати вправи разом з учнями або окремою групою;
масові змагання, спортивні свята передбачають чітку організацію, дотримання певних ритуалів. Усе це забезпечує комплексне розв'язання завдань виховання школярів: фізичного, морального, естетичного та ін.
У сучасної молоді набули популярності різні системи єдиноборств, як українські, коріння яких сягає козацької доби, так і східні. Вони сприяють загартуванню юнаків, виховують спритність, витривалість.
Щоб привернути увагу до проблем фізичного виховання, в Україні розроблено комплексну програму «Фізичне виховання — здоров'я нації», в якій визначено пріоритетні напрями державної політики на 1999—2005 роки. Згідно з нею, фізичне виховання в навчально-виховній сфері як складова частина загальної системи освіти має закласти підвалини забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров'я, комплексного підходу до формування розумової та психологічної підготовки до активного життя й професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення безперервності цього процесу.
Народна педагогіка про зміст виховання:
Праця — душа всього життя.
Розум — найбільше багатство.
Мораль чиста — краще всякого намиста.
За рідний край — хоч помирай.
Як будеш рідної землі триматися, то будеш від неї сили набиратися.
Нема щастя без здоров'я.
Хата хоч і бідненька, але чиста й чепурненька, тому й гарна та веселенька.
У здоровому тілі — здоровий дух.
Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
Щоб працювати, треба силу мати.
Від здорового коріння — здорове пагіння.
Коли немає сили, то й світ не милий.
Здоровому — все здорово.
Як дитина бігає і грається, то її здоров'я усміхається.
4.ЗАСІДАННЯ БЕРЕЗЕНЬ Особливості виховання всебічно розвиненоі гармонійноі особистості на основі художньо-естетичних та фізкультурно-оздоровчих традицій украінського народу на уроках образотворчого мистецтва ,трудового навчання ,музики та фізичного виховання (обмін досвідом Киреєва О А)
1.3 Музика як один із засобів естетичного виховання
Естетичне почуття, яке виникає при сприйнятті чи виконанні музики, є ознака формування музично-естетичного смаку. Розвинений музичний смак - це здатність насолоджуватися цінною в художньому відношенні музикою. Про розвиненості музичного смаку говорить те, яку музику і як глибоко сприймає людина. Формувати справжній музично-естетичний смак можливо лише із зосередженням величезної уваги слухання, сприйняття музики. Починати становлення процесу музичного сприйняття в учнів слід з чуттєвого аспекту, з пробудження емоцій, формування емоційної чуйності як частини музично-естетичної культури. Учні повинні поступово знайомитися з різними жанрами, стилями, зображувальністю і виразністю музики, вивчати творчість композиторів, накопичувати знання про види виконавства і стилях народної музики. Учитель дає необхідні музично-естетичні уявлення, систематично поповнюючи коло вже наявних знань, тим самим він має на меті виховання естетично розвиненого слухача музики, що володіє певною мірою сформованим музично-естетичним смаком.
Формування музично-естетичних смаків учнів - це процес складний і вимагає від вчителя музики об'єктивності і широти власних музичних поглядів.
Основні методи естетичного виховання можна об'єднати в такі групи:
1. Методи і прийоми формування елементів естетичного сприйняття, оцінок, смаків, почуттів, інтересів і т.д. Наприклад, слухання музичного твору, розглядання картини або ілюстрації, бесіди і т.д.
При використанні цієї групи методів педагог повинен пам'ятати, що естетичне сприйняття можливе лише при відносній незалежності людини від матеріальних нестатків, потреб, що необхідний особливий настрій на сприйняття естетичного, особливу очікування емоційного впливу, спрямованість уваги на естетичні якості об'єкта, опора на емоції та почуття з спонуканням до співпереживання. З цією метою застосовуються різні поєднання словесних і наочних методів і прийомів у залежності від того, з яким естетичним явищем знайомлять дітей. Це можуть бути цілеспрямовані спостереження за явищами навколишнього з опорою на зорові, слухові, дотикові сприйняття, з прослуховуванням музичних творів, використанням художнього слова.
2. Методи, спрямовані на залучення дітей до естетичної та художньої діяльності, на розвиток їх умінь і навичок художньо відтворювати навколишній, освоювати елементарні засоби художньої виразності в залежності від виду мистецтва: музики, співу, танцю, малювання, ліплення, аплікації, художнього слова. Це можуть бути поєднання різних наочних, практичних і словесних методів і прийомів.
Ця група методів і прийомів спрямована на розвиток естетичних і художніх здібностей, творчих умінь і навичок дітей. Ці методи передбачають необхідність створення пошукових, «проблемних» ситуацій, диференційованого підходу до кожної дитини з урахуванням її індивідуальних здібностей. Конкретні прийоми будуть дещо відрізнятися в залежності від того, зв'язуються чи вони тільки з сприйняттям або відтворенням, виконавством або творчістю.
У першому випадку методи і прийоми спонукають дітей до самостійного висловлення з приводу змісту, характеру, виразних засобів конкретного твору мистецтва, до оцінки якості свого виконання і виконання однолітків, до різних порівнянь і зіставлень. У другому випадку діти виконують завдання в більш складних умовах. Наприклад, їм не показують спосіб зображення предмета, а пропонують здогадатися, подумати, знайти самим цей спосіб та ще спланувати всі етапи дії і розповісти про них. (25, С.125-130). Таким чином, дитина вчиться думати, шукати, пробувати, знаходити рішення. Творчі зусилля дітей направляються на пошуки в художній діяльності нових засобів, варіантів, комбінацій. Методи, які використовуються на заняттях, при цьому носять управлінський характер діяльністю дітей.
5.ЗАСІДАННЯ ТРАВЕНЬ Організація підготовки учнів до здачі контрольних нормативів з фізкультури у 9 класі;Звіт голови МО про роботу протягом навчального року,визначення шляхів покращення роботи МО на наступний навчальний рік.__________________________________________________________________________________
Відеорезюме вчителя фізичної культури початкових класів Бовкун Олени Володимирівни
План роботи методобєднання на 2017-2018н.р.
http://https://content.e-schools.info/schooll3sarny/library/План_роботи_методоб.docx