Сарненська гімназія №3 Сарненської міської ради

МЕТОДИЧНА

СТУДІЯ

КЛАСНИХ

КЕРІВНИКІВ

Голова методичної студії:

Червук Наталія Іванівна, вчитель початкових класів

2022-2023 навчальний рік                                      

ПЛАН

 засідань методичної студії

Засідання 1

Вересень 2022 року

Тема: «Як організувати роботу з учнями та їх психологічну підтримку в умовах війни»

1. Аналіз діяльності методичного об’єднання за 2022-2023 навчальний рік. Здобутки та недоліки.
2. Розгляд та обговорення плану роботи методичного об’єднання на 2022-2023  н.р.
3. Коригування та затвердження плану роботи методичного об’єднання класних керівників.
4.   Розподіл доручень між членами м/о.
5. Ознайомлення з нормативно-правовими документами, листами та наказами МОН з виховної роботи на  2022/2023 н. р.:

• методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у закладах освіти у 2022/2023 н.р.;
• про проведення Першого уроку у 2022/2023 н.р. та ін.

6. Обмін досвідом: «Планування виховної роботи в НУШ».
7. Як організувати роботу з учнями та їх психологічну підтримку в умовах війни.  Про організацію та проведення інструктажів з БЖ учнів.
8. Про організацію роботи з батьками протягом навчального року.

Засідання 2

Грудень 2022 року

Тема:  «НУШ : нові форми виховної роботи.»

1. Концепція НУШ.
2. П’ять принципів виховання по-новому.
3. Обмін досвідом «Форми і методи роботи з учнями 1 – 4 класів.»
4. Обмін досвідом «Форми і методи роботи з учнями 5 – 9 класів.»
5. Круглий стіл «Критерії ефективності виховної роботи».
6. Методичні перегуки. Огляд та вивчення науково-методичної літератури з теми засідання.

Засідання 3

Березень  2023 року

 Тема «Психолого-педагогічний ключ до розуміння особистості учня»

1. Круглий стіл "Формування особистості підлітка: сучасні реалії"
2. Підвищення розвивальної ефективності виховання особистості дитини шляхом відкриття, усвідомлення й привласнення загальнолюдських та національних моральних норм.
3. Практикум для класних керівників щодо визначення способу розв`язання конфліктних ситуації в класних колективах. Методи роботи з агресивними дітьми (Практичний психолог)
4. Аукціон ідей. Обмін досвідом «Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої індивідуальності особистості».

5. Методичні перегуки. Огляд та вивчення науково-методичної літератури з теми засідання.

Засідання 4

Травень 2023 року

Тема: «Виховання в учнів навичок здорового способу життя»

1. Дискусійна платформа «Формування активно життєвої позиції учнів в умовах  НУШ»
2. Організація роботи щодо формування здорового способу життя під час літніх канікул.
3. Аналіз стану профілактичної роботи з попередження травматизму серед учнів (класні керівники).
4.  Підсумки роботи методичного об’єднання. Проблеми, їх вирішення, пропозиції.

Сарненська гімназія №3 Сарненської міської ради

МЕТОДИЧНЕ

ОБ’ЄДНАННЯ

КЛАСНИХ

КЕРІВНИКІВ

Голова методичного об’єднання:

Червук Наталія Іванівна, вчитель початкових класів

                       2021-2022 навчальний рік                                      

ПЛАН

 засідань методичного об’єднання

Засідання 1

Серпень 2021 року

Тема: «Особливості організації виховної роботи в умовах пандемії на 2021/2022 н. р. Підвищення фахової компетентності класного керівника»

1. Аналіз діяльності методичного об’єднання за 2020-2021 навчальний рік. Здобутки та недоліки.
2. Розгляд та обговорення плану роботи методичного об’єднання на 2021-2022  н.р.
3. Коригування та затвердження плану роботи методичного об’єднання класних керівників.
4. Аукціон ідей.  Розподіл доручень між членами м/о.
5. Ознайомлення з нормативно-правовими документами, листами та наказами МОН з виховної роботи на  2021/2022 н. р.:

• методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у закладах освіти у 2021/2022 н.р.;
• про проведення Першого уроку у 2021/2022 н.р. та ін.

6. Обмін досвідом: «Планування виховної роботи з класним колективом».
7. Про стан організації роботи з профілактики дитячого травматизму, охорони життя і здоров’я дітей в умовах пандемії.  Про організацію та проведення інструктажів з БЖ учнів.
8. Про організацію роботи з батьками протягом навчального року.

Засідання 2

Січень 2021 року

Тема: «Превентивне виховання – пріоритетний напрям у виховному процесі»

1. Сучасні підходи до проблеми превентивного виховання в закладі освіти.
2. Тренінг. Превентивне виховання, його функції та їх реалізація (Харченко Аліна).
3. Корекційні роботи з правопорушниками (Практичний психолог).
4. Обмін досвідом. Превентивне виховання: заходи, ситуації, поради.
5. Педагогічна майстерня. Шляхи створення умов для впровадження інноваційних технологій з питань превентивного виховання.
6. Огляд літератури та матеріалів педагогічної преси з превентивного виховання.

Засідання 3

Березень  2021 року

Тема: «Національно-патріотичне  виховання, формування національної свідомості дітей та молоді»

1. Забезпечення національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді (Національна доктрина).
2. Основні аспекти Програми національного виховання в закладах освіти Рівненщини на 2020-2025 роки.
3. Сучасні форми та методи формування національної свідомості та самосвідомості учнів.
4. Методичний коворкінг. Шляхи формування української національної ідентичності.
5. Дискусійна платформа «Співпраця класного керівника і сім′ї, у навчанні та вихованні ціннісно-орієнтованої особистості».
6. Огляд літератури та матеріалів педагогічної преси з національного виховання.

Засідання 4

Травень 2022 року

Тема: «Використання сучасних інноваційних технологій виховання у роботі класного керівника»

1. Інноваційні технології як засіб підвищення якості виховного процесу.
2. Технології виховання успішної особистості в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа».
3. Цифрові технології  в роботі класного керівника.
4. Дискусійна платформа «Професійна майстерність сучасного класного керівника».
5. Підсумки роботи методичного об’єднання. Проблеми, їх вирішення, пропозиції.

Цикл бесід з правового виховання
(4-й тиждень кожного місяця)

1-4 класи:
Вересень – Світова книга прав дитини (на основі статей Конвенції ООН про права дитини).
Жовтень – Твої права та обов’язки в школі, громадських місцях, на вулиці.
Листопад – Навчаймося добра.
Грудень – Наші права – щасливе дитинство.
Січень – Поважати життя кожної людини.
Лютий – Будемо щасливі разом.
Березень – Я відповідаю за свої вчинки (права та обов’язки).
Квітень – Право дитини від усіх форм насильства.
Травень – Подорож у місто прав дитини (підсумкове заняття).

5-6 класи:
Вересень – Світова книга прав дитини (на основі статей Конвенції ООН про права дитини).
Жовтень – Твої права та обов’язки в школі, громадських місцях, на вулиці.
Листопад – Давай миритись.
Грудень – Знаємо свої права, виконуємо свої обов’язки.
Січень – Права дітей на особливу увагу.
Лютий – Держава – дім, а лад у ньому – закон.
Березень – Як держава захищає права дитини в сім’ї.
Квітень – Поведінка – дзеркало, в якому кожен показує свій вигляд.
Травень – Юні знавці права (підсумкове заняття).

7-8 класи:
Вересень – Світова книга прав дитини (на основі статей Конвенції ООН про права дитини).
Жовтень – Твої права та обов’язки в школі, громадських місцях, на вулиці.
Листопад – Поведінка – дзеркало, в якому кожен показує свій вигляд.
Грудень – Що таке правила і як вони виникають. Право. Що таке закон?
Січень – Що таке правопорушення? Їх види. Відповідальність за них.
Лютий – Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
Березень – Закон і ми.
Квітень – Правила та закони у твоєму житті.
Травень – Підліток і право (підсумкове заняття).

9-10 класи:
Вересень – Аналіз документів про права дітей (Загальна Декларація прав людини, Конвенція ООН про права дитини, Конституція України, Сімейний кодекс України).
Жовтень – Твої права та обов’язки в школі, громадських місцях, на вулиці.
Листопад – Що таке права та свободи людини?
Грудень – Правомірна поведінка та правопорушення.
Січень – Адміністративні правопорушення та адміністративне покарання.
Лютий – Що таке злочин? Кримінальна відповідальність та кримінальне покарання. Особливості відповідальності неповнолітніх.
Березень – Обов’язки батьків і дітей. Коли права дітей в сім’ї порушуються.
Квітень – Право молоді на освіту, на працю.
Травень – Права, свободи та обов’язки громадян України (підсумкове заняття).

ПЛАН РОБОТИ

методичного об’єднання класних керівників 1-9 класів

на 2020/2021 навчальний рік

                   Рішення першого засідання МО класних керівників з теми                         « Особливості організації  виховної роботи  в умовах пандемії на 2020/2021 н. р.  

                                         Підвищення фахової компетентності  класного керівника.»

1. Затвердити план роботи МО класних керівників на 2020-2021 навчальний рік.
2. Спланувати виховну роботу в класах відповідно до методичних рекомендацій з організації виховної роботи в 2020-2021 навчальному році.
3. В своїй роботі керуватись нормативно-правовою базою з організації виховної роботи.
4. Заповнити соціальні паспорти класів і прозвітувати соціальному педагогу школи Климець Л. В. з метою створення соціального паспорта школи.
5. Поновити списки дітей пільгових категорій.
6. Залучати дітей до участі в гуртках та  секціях.

Круглий стіл " Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки та шляхи його подолання"

                                                           Якщо ти байдужий до страждань інших,

ти не заслуговуєш називатися людиною. (Сааді)

Останнім часом надзвичайно загострилася проблема насильства, довготривалих агресивних проявів та третирування у міжособистісних стосунках підлітків, здійснюваних самими дітьми одне до одного. За своєю сутністю - це специфічна форма агресивної поведінки, при якій сильніший (авторитетний) учень (або учні) систематично переслідує іншого (слабкого). Ситуація третирування не обмежується лише ролями «агресора» та «жертви», вона залучає інших однокласників, роблячи їх активними або пасивними учасниками цих відносин. Такі стосунки отримали назву шкільний булінг,  розповсюдження якого впродовж останніх років визнано в освітній практиці та є соціальною проблемою.

Явище булінгу надзвичайно поширене у сучасній школі,  педагоги багато роблять для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно усівати його, але цю проблему іноді замовчують, не афішують випадки знущань, її не прийнято обговорювати. За таких умов проблема не усувається,  навпаки, вона набуває більших обсягів і жорстокіших проявів. Запобігання та профілактика випадків шкільного насильства є найважливішим завданням педагогів та психологів, оскільки жорстоке ставлення до дитини неминуче призводить до  низки  руйнівних наслідків.

Булінг (bullying, від анг. bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) - це форма психічного насильства у вигляді утиску, дискримінації, цькування, травлі, бойкоту, дезінформації, псування особистих речей, фізичної розправи. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного та психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей, які не здатні захистити себе в даній ситуації.  Булінг - явище глобальне і масове.

Булінг характеризують чотири головні компоненти:

- по-перше: це агресивна і негативна поведінка;
- по-друге: булінг здійснюється систематично;
- по-третє: булінг відбувається у взаємостосунках, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;
- по-четверте: булінгова поведінка є навмисною.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба у підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; наявність у дитини-жертви психічних і фізичних вад; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба у самоствердженні  та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.

Булінг також може виникати як компенсація за невдачі у навчанні, суспільному житті, а також від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих, при недостатній увазі з боку дорослих тощо; як крайня міра, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб, і у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні. Булінг у шкільному середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свого мікросоціуму.

Рольова структура  булінгу має три елементи:

• булер, переслідувач, агрессор;
• жертва;
• спостерігачі.

Виходячи із практичних спостережень, можна визначити  наступні форми шкільного булінгу:

1. Фізичний шкільний булінг - умисні поштовхи, удари, стусани, побої нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, пошкодження особистих речей та інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання особистих речей жертви),  фізичні приниження та ін.  
2.   Сексуальний булінг є підвидом фізичного та означає дії сексуального характеру. Його важко розпізнати, тому що жертва сексуального булінгу панічно боїться розповісти про це дорослим, замикається у собі, постійно плаче насамоті, категорично відмовляється надавати будь-яку інформацію, може вчиняти спроби суїциду.
3. Психологічний шкільний булінг - насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає дитині психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість жертви.  До цієї форми можна віднести:

• вербальний булінг: образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот та ігнорування,  залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування жертви до здійснення певних дій, систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини), задерикуватість, ігнорування або ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом), психологічне приниження, погрожування тощо.
•     вимагання (грошей, коштовних або інших речей, їжі, примус що-небудь вкрасти);
• кібербулінг - новітній спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, який включає: приниження та цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету  

У своїй загальновідомій книзі «Булінг в школі: що ми знаємо і що ми можемо зробити?», норвезький психолог Дан Ольвеус визначає наступні типові риси учнів, схильних ставати булерами, або булі:

• вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі;
• вони імпульсивні й легко шаленіють;
• вони часто зухвалі та агресивні у ставленні до дорослих (передусім батьків та вчителів);
• вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
• якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу, за дослідженням  Д. Ольвеуса також мають свої характерні риси:

• вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
• вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасні, мають низьку самоповагу;
• вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
• вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими або з молодшими за віком, ніж із однолітками;
• якщо це хлопчики, вони можуть бути фізично слабшими за своїх ровесників.

Діти, що стали жертвами булінгу, проявляють наступні (у тому числі патологічні) особливості поведінки:

• вони прикидаються хворими, щоб уникнути походу до школи;
• бояться самостійно йти до школи та зі школи, просять проводити їх, спізнюються на уроки;
• їхня поведінка значно змінюється у бік віктимності;
• в них спостерігаються явні симптоми страху, що полягають у порушеннях сну і апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдкуватості і скритності;
• в них виявляють рваний одяг або пошкоджені речі;
• вони часто просять дати грошей, або крадуть їх;
• в них знижується якість навчання, вони втрачають інтерес до улюблених занять;
• мають постійні ссадини, гематоми, синці та інші травми;
• вони мовчазливі, не бажають йти на контакт;
• як прояв крайнього ступеню: можуть здіснити суїцид.

Зазвичай жертвами шкільного булінгу стають діти, які мають:

- фізичні недоліки:  носять окуляри, діти зі зниженим слухом, із порушеннями опорно-рухового апарату; діти, які фізично слабші за своїх однолітків; мають надто низький або надто високий зріст;

- особливості поведінки: замкнуті, відсторонені, тривожні, імпульсивні, плаксиві, нещасливі, діти з проблемних сімей та діти із заниженою самооцінкою;

- особливості зовнішності: руде волосся, ластовиння, клаповухість, криві ноги, особливості форми голови, надмірну чи наднизьку вагу тіла;

- недостатньо розвинені соціальні навички: не вміють спілкуватись з однолітками, часто не мають друзів, перебувають під надмірною гіперопікою батьків, невпевнені у собі, відчувають беззахисність;

- відчувають страх перед школою: мають негативне ставлення до школи внаслідок неуспішності у навчанні, підвищену тривожність та невпевненість, страх відвідування окремих навчальних предметів;

- відсутність досвіду життя в колективі: домашні діти, що не відвідували дитячий садок, мають нерозвиненість комунікативних навичок;

- хвороби: епілепсія, енурез, заїкання, дислалія (порушення вимови), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).

      Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин, що потребує психологічної допомоги.

Шкільний булінг за своєю природою є складним, системним та комплексним соціально-психологічним явищем, яке розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху. На агресивні та жорстокі прояви поведінки булерів впливають наступні чинники:

• культ насильства у суспільстві;
• негативний вплив кіно, телебачення та інших ЗМІ;
• низький рівень виховання учнів «групи ризику»;
• байдужість з боку батьків;
• комп'ютерні ігри, що мотивують на насильство.

Саме у середній школі відбувається збільшення кількості випадків виникнення та прояву булінгу. Проявляється булінг, як правило, в позаурочний час та у неконтрольованих дорослими місцях. Булінг є внутрішньогруповим процесом та передбачає специфічну групову динаміку.

Окрім лікарів, психіатрів, психологів, які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків або однокласників, до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи та батьки школярів.

Профілактика булінгу передбачає роботу за наступними напрямками:

1. Ознайомлення шкільної громади з поняттями «булінг», «третирування», «цькування» (висвітлення матеріалів на педагогічних радах, засіданнях методоб'єднань класних керівників, батьківських зборах).
2. Просвітницька робота фахівців соціально-психологічної служби школи  серед дітей та учнівської молоді щодо попередження насильства з використанням основних форм просвітницької роботи.
3.  Формування правосвідомості і правової поведінки учнів, відповідальності за своє життя, розвиток активності, самостійності, творчості учнів, створення умов для самореалізації особистості школярів.
4. Формування у педагогів  та батьків навичок ідентифікації насильства як у своїй поведінці, так і в поведінці дітей з метою формування умінь виокремлювати існуючу проблему.
5. Створення у шкільному середовищі умов недопущення булінгу  та  відповідного середовища в освітній установі для профілактики та боротьби з негативними соціально-педагогічними наслідками цього явища.
6. Проведення бесід з підлітками з метою профілактики булінгу, виступи провідних спеціалістів у системі профілактичної роботи щодо подолання різноманітних форм агресивної поведінки серед підлітків.
7. Розробка пам’ятки для учнів «Скажімо насильству НІ».

8. Розробка програми роботи щодо профілактики булінгу серед підлітків.

9.  Налагодження співпраці з центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, службами у справах дітей, представниками ВНЗ, ЗМІ, позашкільними установами, недержавними організаціями.

Технологія реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти булінгу

•  під час встановлення факту або в разі підозри на наявність булінгу, батьки або вчитель повідомляє про це адміністрації навчального закладу;
• адміністрація спільно з соціально-психологічною службою школи невідкладно реагує на подані факти;
• безпосередня робота класного керівника, практичного психолога та соціального педагога з булерами та жертвами;
• бесіда з учнями класу щодо з'ясування проявів булінгу;
• бесіда окремо з булерами та окремо з жертвами третирування;
• бесіда окремо з батьками булерів та окремо з батьками жертв булінгу щодо ситуації, що склалася та визначення шляхів її подолання;
• відпрацювання навичок поведінки жертв та виведення їх зі стану жертви.
• Якщо факт виявився булінгом, то адміністрація школи повідомляє поліцію та службу у справах дітей.

Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім’я, особливо на лагідне. А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення називають на прізвисько, принижують ?

Казка про Скріпку

(Інструкція: під час розповіді, з канцелярської скріпки роблять певні фігурки) 1. Жила-була дівчинка-скріпочка. Вона була дуже життєрадісна, весела, товариська дівчинка. (Просто скріпка)

2. Одного разу однокласники дали їй образливе прізвисько. І у неї виникло запитання «Чому?». (Знак питання)

3. Іншого разу вона знайшла свій портфель в шкільному туалеті і дуже засмутилася. (похмурість)

4. Після закінчення уроків скрипочка вийшла погуляти на подвір’я, де інші дівчата почали чіплятися до неї, ображати та дали її стусана (Знак оклику). І скріпочка подумала, що їй робити? Хто її захистить? (Знак питання)

5. Але, все рівно, вона часто згадує той момент, коли її ніхто не ображав і хоче, щоб все була як раніше (зробити смайлік)

А тепер спробуйте зробити скріпочку такою, якою вона була раніше

Обговорення

Можемо ми повернути Скріпку в попередній стан?

Чому ні? Як вплинули прояви насильства на стан Скріпки? Чи може людина залишатися такою, якою була, після того як над нею почали знущатися. Чому?

Булінг — зло

Дитячий булінг, хто того не знає…

Сміються всі, а плаче лиш один,

Бо в нього кожен камінець кидає.

Такого не буває і в тварин.

Це дуже підло, хай це кожен знає

І береже для доброти слівце.

Така жорстокість серце роз’їдає

І в першу чергу тих, хто робить це.

                           Рішення другого засідання МО класних керівників з теми                          « Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки та шляхи його подолання»

      1. Продумати шляхи подолання булінгу в дитячому колективі.

2. Проводити роботу з профілактики насильницьких та агресивних форм поведінки серед учнівської молоді.

3. Виявляти чинники та небезпечні ситуації , які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу  і  належно реагувати на них, запроваджуючи чіткі процедури втручання.

4. Психологу школи проводити систематичні моніторингові дослідження стану  питання профілактики булінгу з періодичним внесенням отриманих аналітичних матеріалів на засідання ради профілактики, нараді при директору.

5. Проводити цикли виховних заходів, позакласних занять тощо із питань безпеки учнів в освітньому середовищі.

       6.Опрацювати  методичну літературу з теми засідання.

                                           Діагностична анкета класного керівника

                               (ступінь Вашого володіння вміннями і навичками виховної роботи)

 ПІБ__________________________________________

 Клас_______

Анкета для класного керівника

ПІБ_________________________________________________________                      Клас_____________

Педстаж__________                                                                                                             Стаж роботи  класним керівником______

 1.З ким у Вас налагоджений найбільший контакт ?

• • З окремими учнями______________________________________
  • З активом класу_________________________________________
  • З окремими батьками____________________________________
  • З окремими вчителями___________________________________
  • З органами учнівського самоврядування____________________

 2.Який стиль взаємовідносин із класним колективом у Вас домінуючий ?

• Авторитарний;
• Співробітництво і взаємодопомога;
• Конфлікти і непорозуміння;
• Нейтралітет і невтручання;

 3. На яких етапах Ви найбільш активно залучаєте учнів до спільної діяльності?

• При плануванні колективних справ;
• При їх підготовці;
• При проведенні;
• При підведенні підсумків;

  4. При підготовці і проведенні колективних справ учні, як правило:

• Діють самостійно, впевнено, творчо, без сторонньої допомоги;                  

• Правильно і чітко виконують заздалегідь підготовлене і сплановане Вами;
• Діють під безпосереднім Вашим контролем і за допомогою;
• Відчувають невпевненість, не можуть діяти без постійного контролю і допомоги;
• Інший варіант___________________________________________

   5. Як Ви оцінюєте роль і авторитет дитячих громадських організацій органів учнівського самоврядування  у школі?

• Робота покращилася, самостійність, авторитет підвищились;
• Робота погіршилась, немає авторитету серед учнів;
• Особливих змін не має;

  6. У яких формах методичної роботи Ви берете участь у цьому році?

• У шкільному МО класних керівників;
• У творчій групі класних керівників_______________________
• У  психолого-педагогічних  семінарах, в окремих методичних заходах;

  7 .Чий досвід виховної роботи Ви вважаєте найбільш прийнятним для використання у своїй роботі?__________________________________________________________________________________________________________

  8.Які напрямки виховної діяльності Вам найбільше вдаються?__________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

9.У чому відчуваєте труднощі?__________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________

                                                                                        Діагностична картка

 труднощів методичної роботи

 класного керівника

ПІБ___________________________________

Клас_________

                                       « Основи педагогічної співпраці” Педагоги – діти –батьки”»

«Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія  школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками».

Один із ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка партнерства, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця. 

Сім’я разом зі школою створює той найважливіший комплекс факторів і умов освітнього середовища, який визначає ефективність всього освітнього процесу.  У Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)» підкреслюється: «В основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступності і єдності поколінь. Школа має продовжувати родинно-сімейне виховання, працювати в тісному контакті з батьками, налагоджувати взаємозв’язок між школою і родиною, бо це – основа, передумова підвищення активності навчання та виховання» .

Проблема взаємовідносин сім’ї та школи виникла відносно недавно в педагогіці. До ХХ ст. в зарубіжній та вітчизняній педагогіці існував чіткий поділ виховання сімейного і виховання в навчальному закладі.

Діти здобувають освіту, виховуються і навчаються не лише в школі. Їх розвиток продовжується і поза стінами школи і насамперед – у сім’ї. Сім’я – один із головних виховних інститутів, значення якого у формуванні особистості дитини важко переоцінити. Батьки складають перше оточення дитини, в якому вона здобуває важливий життєвий досвід, знання про себе і пізнає навколишній світ; тут проходить її громадянське становлення, формується світогляд.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показали, що на рубежі ХІХ і ХХ століть вперше виникає ідея взаємодії школи та сім’ї у процесі виховання дитини. Єдність сім'ї і школи відіграє важливу роль у вирішенні завдань всебічного розвитку та виховання школяра. Важливого значення даній проблемі надавали відомі педагоги: Я.Корчак, А.Макаренко, В.Сухомлинський, М. Стельмахович та інші.

Виховання дітей у школі і сім’ї – це нероздільний процес з єдиною метою, який зорієнтований не лише на спільні зусилля освітнього закладу і сім’ї у вихованні школярів, а й на їх виховну співпрацю у цьому процесі. Його здійснення передбачає єдино спрямовану взаємодію у взаємозалежній діяльності у системі стосунків батьків і педагогів. Стосунки співпраці передбачають рівність сторін, взаємну доброзичливість і повагу .

 В.О.Сухомлинський стверджував: «У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості. Із сім’ї починається суспільне виховання. У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я – це джерело, водами, якого живиться повноводна річка нашої держави. На моральному здоров’ї сім’ї будується педагогічна мудрість школи» .

Важливою умовою ефективної освітньої роботи з дітьми є співробітництво школи і сім'ї, спрямоване на формування високого рівня педагогічної культури батьків.

Значну роль у вихованні і навчанні школярів варто відвести спільним діям освітнього закладу і сім’ї, ефективність яких залежить від особливостей організації роботи з батьками в сучасній школі. Проте, іноді в шкільному та сімейному вихованні немає узгодженості. Це ускладнює процес формування свідомості та поведінки дітей. Тісна співдружність школи та сім’ї допомагає забезпечити єдність вимог і виховних впливів.

Як два крила у птаха, що допомагають йому вільно літати в безмежному просторі, так сім’я і школа створюють оптимальне освітнє середовище для вільного та повноцінного розвитку особистості школяра. Їхня співпраця є важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи, спрямованої на створення атмосфери доброзичливості та взаєморозуміння, з опорою на народні й сучасні педагогічні надбання, національну і світову культуру, вселюдські й національні моральні цінності.

Як свідчить досвід, тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до освітньої роботи. Успішність розвитку освітньої галузі, якість надання освітніх послуг у багатьох випадках залежить від тісної співпраці навчального закладу та батьків. Тому зневага своїми обов’язками чи байдужість до дитини однією із сторін негативно позначається на функціонуванні складових «педагогічного трикутника»: батьки – дитина – вчителі, гальмує належний розвиток і формування зростаючої особистості. Розглядаючи освіту і становлення людини в контексті культури, не можна не погодитися з думкою відомого філософа М.С.Кагана про те, що культура винайшла два ефективних для виховання людини інститути – школу і сім’ю.

Школа і сім’я, батьки і вчителі, батьківський комітет і адміністрація школи – єдине ціле. Їхня діяльність спрямована на дитину, її навчання, виховання, розвиток, становлення.

Спільна робота школи і родини ґрунтується на принципах гуманістичної педагогіки:

• Пріоритетності - підкреслює величезне значення сім'ї у фізичному й духовному становленні особистості й суспільства;
•  принципі громадянськості - ґрунтується на усвідомленні педагогами і батьками місця кожної сім'ї у суспільно-державній системі; 
•  принцип демократизму - означає встановлення партнерських взаємин між школою і сім'єю у вихованні дітей; 
•  принцип гуманізації взаємин педагогів і батьків, який спрямовує класного керівника, вчителя, вихователя на дії і заходи, які зміцнюють і підвищують авторитет батьків; прояв довіри до виховних можливостей родини, підвищення рівня її педагогічної культури і активності у вихованні; педагогічний такт, неприпустимість грубого втручання в життя сім'ї; життєстверджуючий, оптимістичний настрій у вирішенні проблем виховання, опору на позитивні якості дитини, сильні сторони родинного виховання, орієнтацію на успішний розвиток особистості;
• принцип ретроспективності - орієнтує на осмислення і використання історичного досвіду виховання в українській родині;
• принцип педагогізації батьків - передбачає, що одним із головних завдань школи залишається організація і здійснення педагогічного всеобучу.

Таким чином означені принципи є орієнтирами у роботі з батьками і спрямовують її на оволодіння ними необхідними знаннями, вміннями, навичками і розвиток батьківської компетентності.

Головними завданнями спільної діяльності освітнього закладу і сім’ї з питань вирішення проблем навчання, виховання і розвитку дітей можна виділити наступні:

- інтеграція зусиль сім’ї і педагогічного колективу в діяльності щодо розвитку особистості дитини;   

- забезпечення участі батьків в організації навчально-виховного процесу і шкільному самоврядуванні;

- мотивацію батьків до вивчення науково-методичної та психолого-педагогічної літератури з проблем розвитку та виховання дітей;

- підвищення психолого-педагогічної культури батьків, поповнення арсеналу їх знань, вмінь і навичок виховної взаємодії з дітьми;

- підвищення відповідальності батьків за виховання дітей, ролі батька у родині; створення системи просвітницької роботи, спрямованої на підвищення правової культури батьків;

- підвищення рівня поінформованості батьків та їхньої компетентності з проблем формування здорового способу життя, профілактики асоціальної поведінки та поширення шкідливих звичок, репродуктивного здоров’я дітей та молоді, організації змістовного сімейного дозвілля;

-  надання психолого-педагогічної підтримки та допомоги проблемним сім’ям.

Сьогодні в освітньому процесі потрібно активно використовувати потенціал сім’ї, батьки учнів повинні бути не тільки поінформовані про хід навчального процесу, але й активно брати участь у ньому, підтримуючи дитину в реалізації творчих індивідуальних проектів.

Структура взаємодії родини і школи складається з:

•  педагогічної діагностики родини;
• визначення цілей і завдань спільної роботи;
•  підвищення готовності батьків до взаємодії зі школою;
• організації різних форм спільної роботи;
• стимулювання участі педагогів і батьків у погодженні і взаємообумовлених діях родини і школи;
•  корекції спільної діяльності.

Виходячи з цього, можна виділити такі етапи встановлення взаємодії сім’ї та школи:

- ознайомлення учасників взаємодії з її метою (правами та проблемами дитини, правами і обов’язками сім’ї та школи);

- вивчення школою сім’ї, а сім’єю – школи в межах прав та обов’язків учасників освітнього процесу;

- виявлення можливостей і недоліків мети взаємодії, обговорення їх і вироблення спільного плану дій, залучення до його виконання;

- створення умов для взаємодії сім’ї, школи;

- формування позитивного ставлення до взаємодії учасників;

- організація та здійснення взаємодії у різних формах;

- контроль за здійсненням взаємодії з усіх сторін, корекція цього процесу.

Партнерські відносини між вчителями та батьками повинні бути міцними та різнобічними, особливо для молодших школярів. Адже саме в цей період динамічно формується не тільки інтелектуальна основа особистості, але й її моральні якості. 

Діяльність батьків та педагогів в інтересах дитини є успішною лише в тому випадку, коли вони стануть союзниками. Для нас важливо встановити партнерські відносини з сім’єю кожного учня, створити атмосферу взаємопідтримки та спільності інтересів. За нашими спостереженнями, зазвичай, батьки проявляють активну діяльність на першому та другому році навчання дитини в школі, та до кінця четвертого класу їх активність поступово згасає. Вони вважають дитину вже самостійною, яка не потребує батьківської уваги та підтримки. Тому першочерговим завданням нашої школи є необхідність активізації батьківської участі в освітньому процесі, знаходження різних шляхів прояву інтересу батьків до шкільного життя своїх дітей.

Батьки, безперечно, хочуть знати інформацію про свою дитину, і вона повинна бути абсолютно достовірною, проте не повинна зводитись до скарг та негативної оцінки.

Завдячуючи тісній співпраці з батьками, в школі створено позитивний мікроклімат, встановлені довірливі  стосунки між учнями та вчителями. Знизилась кількість звернень батьків до адміністрації із скаргами. Активізувалась їх участь в усіх шкільних та позашкільних заходах, частково покращилась матеріально-технічна база школи.

Отже, успішний розвиток дітей значною мірою залежить від дружної і погодженої  роботи школи і сім’ї. Так само як і діти, батьки повинні жити своєю школою, регулярно відвідувати батьківські збори, обмінюватися своїми думками і спостереженнями з класними керівниками, вчителями, вихователями. Школа ж повинна прагнути до об’єднання зусиль щодо успішного навчання, виховання та розвитку школярів.

На останок пропоную вам переглянути Притчу про Крила.

Коли ми попіклуємось про власні крила, вони виростуть і в наших учнів. І коли це станеться наші тільки зміцніють.

Тож нехай крила допомагають нашим дітям вільно літати в безмежному просторі, а ми з вами будемо мудрими наставниками та гарними помічниками.

                  Рішення третього засідання МО класних керівників з теми                                     « Основи педагогічної співпраці” Педагоги – діти –батьки”»

1. Залучати батьківську громаду до активної співпраці та розв’язання важливих шкільних проблем;

2. Проводити  Дні  відкритих дверей для батьків з метою прозорості діяльності школи та формування позитивного іміджу закладу  серед громадськості.

3. Класним керівникам спрямовувати роботу на координацію спільної діяльності школи,сім’ї та громадськості й використовувати у своїй роботі різноманітні форми виховної роботи (відвідування учнів вдома, листування з батьками в мережі Інтернет», виховні тренінги, проблемні довірчі бесіди, збори-роздуми та інші)

4. Створити скарбничку власних вдалих знахідок у роботі з батьками та постійно поповнювати її.

5. Надавати консультації батькам щодо особливостей виховання дітей різних вікових категорій.                                                                                                                                                                                                                                                           Рішення четвертого засідання МО класних керівників                                                        з теми                                              

               «Гендерне виховання - нагальна потреба сучасної  освітньої  системи»

1. Підвищувати  рівень  педагогічної  майстерності  педагогів з питань гендерного виховання учнів.

2. Озброїти  педагогів  знаннями  важливих компонентів гендерної соціалізації особистості – гендерної освіти та гендерного виховання.

3. Формувати  у педагогів установку виховувати в учнів усвідомлення себе представником своєї  статі, що підтримує самооцінку і почуття самоповаги, впевненість і потенціал самореалізації.

4. Підготувати  моніторинги, діагностику та аналізи  виховної  роботи за навчальний  рік.

              «Гендерне виховання - нагальна потреба сучасної  освітньої  системи»

ГЕНДЕРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ УЯВЛЕНЬ ОСОБИСТОСТІ

Гендерна соціалізація - це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження, залежно від того, чоловіком чи жінкою вона народилася.

Гендерні ролі - норми та правила поведінки жінок і чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов'язаних з їх статтю. Вони відрізняються в суспільствах з різною культурою та змінюються із часом.

Гендерні уявлення особистості формуються під впливом гендерних стереотипів - набору загальноприйнятих норм і суджень, що стосуються існуючого в суспільстві становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Гендерні стереотипи закріплюють існуючі гендерні розбіжності та стають завадою до змін у сфері гендерних відносин.

Засвоєння індивідом культурної схеми гендера відбувається через конструювання розходжень між статями. Соціалізація чоловіків і жінок формується в різних соціально-психологічних умовах. Гендерна соціалізація включає дві взаємозалежні частини: а) освоєння прийнятих моделей чоловічої та жіночої поведінки, відносин, норм, цінностей і стереотипів; б) вплив соціального середовища на індивіда з метою прищеплення йому визначених суспільством правил і стандартів поведінки для чоловіків і жінок. Засвоюються насамперед колективні, загальнозначущі норми. Вони стають частиною особистості й підсвідомо нею керують. Уся інформація, що пов'язана з диференційованою поведінкою, відбивається у свідомості людини у вигляді гендерних схем. Основні агенти соціалізації - соціальні групи та контексти: родина, однолітки, засоби масової інформації, робота, клуби за інтересами, церква.

Механізмами для здійснення гендерної соціалізації є:

а) диференціальне посилення, коли прийнятна гендерно-рольова поведінка заохочується, а неприйнятна - карається соціальним несхваленням;

б) диференціальне наслідування, коли людина вибирає статево-рольові моделі у близьких їй групах - родині, серед однолітків, у школі - і починає наслідувати прийняту там поведінку.

Суспільство при формуванні статевої ролі та статевої свідомості орієнтується у вихованні на стандарти фемінінності-маскулінності, при цьому толерантно ставиться до маскулінної поведінки дівчинки, але засуджує фемінінну поведінку хлопчика. Джерела гендерного конфлікту лежать у дитинстві. Так, дівчинки-спортсменки, які займаються чоловічими видами спорту, у сім разів частіше мають чоловічу спрямованість дитячих ігор, у 15 разів частіше бувають лідерами в компанії хлопчиків.

Статево-рольова соціалізація проводжується протягом усього життя людини, тільки з дорослішанням росте самостійність у виборі цінностей та орієнтирів. У деяких ситуаціях люди можуть переживати гендерну ресоціалізацію, тобто руйнування раніше прийнятих цінностей і засвоєння нових моделей поведінки.

Головна роль у гендерному вихованні належить освітньо-виховним установам. Дитина проходить через низку установ, утворених суспільством: дошкільні, середні, вищі навчальні заклади, позанавчальні заклади (центри, клуби, бібліотеки) та установи культури. На шкільні роки дитини припадає основний період формування гендерної культури, громадянських цінностей, самоусвідомлення себе чоловіком або жінкою.

Важлива роль у формуванні гендерних цінностей належить сімейному вихованню. Саме в родині у світогляді молодої людини формуються базові уявлення про поняття чоловічого й жіночого. Батькам необхідні певна установка на цілеспрямоване гендерне виховання своєї дитини, усвідомлення високої відповідальності за підготовку юнака чи дівчини. Вони можуть використовувати сучасний педагогічний досвід, підтримуючи співробітництво з навчальною установою, учителями, слухати спеціальні лекції, читати літературу. Тільки за таких умов можливе формування в молодої людини гендерної чуйності та культури.

На становлення гендерної свідомості впливають суспільні (неурядові), молодіжні, жіночі, правозахисні організації, засоби масової інформації, пропагуючи ідеї рівності, публікуючи відповідні матеріали, випускаючи навчальні телепередачі.

Велику допомогу в досягненні гендерної рівності надають різноманітні благодійні організації та фонди, підтримуючи організацію конкурсів, семінарів, тренінгів, надаючи гранти для розробки науково-методичних матеріалів, посібників, підручників, фінансової підтримки публікацій.

ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ, ЙОГО РОЛЬ У ВІДТВОРЕННІ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ УЧНІВ

Стиль викладання, форми відносин у навчальній аудиторії впливають на гендерну соціалізацію учнів. За результатами багатьох досліджень, учителі по-різному ставляться у процесі навчання до хлопчиків і дівчинок. Педагоги заохочують хлопчиків до самовираження й активності, дівчинок - до слухняності та старанності, охайного зовнішнього вигляду; із хлопчиками проводиться більше індивідуальних занять, їм присвячується більше часу, ніж дівчинкам. У сучасній школі панують форми викладання, що спираються на маскулінні засоби спілкування. Так, іспити у формі тестів, індивідуальні доповіді, змагання за оцінки заохочують виявлення мужності.

За результатами останніх наукових досліджень, на гендерну соціалізацію активніше стали впливати нові форми навчання, в яких відмовляються від муштри, агресії на користь м'якості, делікатності та поваги. Учні/учениці та викладачі виступають партнерами, які спільно й активно планують зміни, оцінюють якість досягнутого, відкрито обговорюють конфлікти та знаходять способи їхнього вирішення. Сама організація навчального процесу припускає відкритість і гнучкість, можливість експериментів та альтернативних рішень поряд із традиційними. Малий розмір груп забезпечує індивідуальний контакт і скорочує владну дистанцію. Прихований навчальний план у цьому випадку «працює» на формування толерантності, сприяє критичному мисленню, творчості та повазі до людської гідності.

ГЕНДЕРНА АСИМЕТРІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Освітні установи відбивають гендерну стратифікацію суспільства та культури, демонструючи на своєму прикладі нерівний статус жінок і чоловіків. Педагогічний склад установ початкового й середнього рівня навчання на 90 % складається з жінок, а з підвищенням статусу освітньої установи від дитячого дошкільного закладу до університету кількість жінок-педагогів зменшується. Хоча для сучасної системи освіти в цілому характерна фемінізація вищої освіти та науки, серед викладачів вищих навчальних закладів чоловіки становлять дві третини кадрового складу.

Стереотипне зображення чоловіків як активних та успішних, а жінок як невидимок продовжує відтворюватися в підручниках, посібниках і спеціалізованих джерелах, що використовуються в навчальному процесі. Наслідком такої неадекватної репрезентації жінок стає те, що учні самі доходять висновку, що чоловіки є стандартом і саме вони грають найбільш значущу роль у суспільстві. При цьому обмежуються знання учнів із внеску жінок у культуру та сфери суспільного життя, де жінки відіграють значну роль. На індивідуальному рівні стереотипи, що містяться в освітніх програмах, також заохочують на досягнення чоловіків, тоді як жінку навчають моделі поведінки, не пов'язаної з лідерством та управлінням.

Стиль викладання, форми відносин у навчальній аудиторії впливають на гендерну соціалізацію учнів, що веде до недооцінювання жінок, їхнього способу вчитися та демонстрації знань.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ РІЗНОЇ СТАТІ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС

Проблема психофізіологічних відмінностей між хлопчиками та дівчатами є предметом вивчення диференційної психофізіології. Серед основних питань, що розглядаються диференційною психофізіологією, є визначення науково обґрунтованих статевих відмінностей, що не є віддзеркалюванням гендерних стереотипів, дослідження природи цих відмінностей та їх впливу на особистість.

За результатами досліджень виявлено певні статеві розходження в учнів щодо уваги. Так, у дівчинок спостерігається перевага у відбірковості й обсязі уваги. Вони орієнтуються на швидкість, хлопці - на точність. Хлопці краще працюють з новими, а дівчинки - зі старими шаблонними стимулами. Дівчинки також переважають у «комунікативній увазі».

Статеві розходження щодо пам'яті пов'язані з характером матеріалу, який запам'ятовується, і віком опитуваних: у вербальній пам'яті відзначається або перевага дівчинок із трьох років, або відсутність розходжень; у пам'яті на предмети та їхнє просторове розташування - або відсутність розходжень, або перевага хлопчиків; в образній пам'яті - або відсутність розходжень, або перевага хлопчиків; у співставленні назв і картинок - перевага дівчинок. Хлопчики краще запам'ятовують технічний матеріал, ніж вербальний, а дівчинки однаково добре запам'ятовують обидва.

Щодо загального інтелекту, то найчастіше спостерігається відсутність статевих розходжень опитуваних. Однак загальний інтелект хлопців має чітко виражену структуру, а інтелект дівчаток - слабо інтегрований.

Щодо мовних здібностей, то в більшості характеристик виявляється перевага дівчинок, яким більше притаманна чітка артикуляція, вони мають багатий словниковий запас, високий рівень розвитку мови та мовних навичок, декодування мови, правильність асоціацій, значеннєве розуміння мови, природні психолінгвістичні здібності, вербальний інтелект в інтелектуальних тестах і високі показники читання.

Перевага дівчинок у математичних здібностях, відсутність статевих розходжень в обчислювальних здібностях, перевага в завданнях з арифметики, у хлопців - в області обчислень. У дівчинок виявлена «математична тривога», що впливає на їхню низьку успішність із цього предмета.

Дослідження емоційності свідчать, що в дівчат вищий рівень тривожності, велика значущість зв'язку емоцій з міжособистісними відносинами, велика чутливість до негативних життєвих подій у друзів і близьких, частіше спостерігаються депресії. Для хлопчиків і хлопців характерні прагнення приховувати свої емоції, особливо негативні, емоційна стриманість і жорсткіша регламентація з боку суспільства щодо демонстрації емоційних переживань.

Самооцінка більш стійка у хлопчиків, ніж у дівчинок. Хлопці вибудовують більш могутній захист своєї самооцінки. На ці статеві розходження впливають такі фактори: ступінь відкритості у взаєминах, реакція на зворотний зв'язок, стрес, пов'язаний зі стосунками з близькими людьми, і захисні механізми (компенсаторна поведінка, стратегії самопрезентації та самопосилення).

З дошкільного до підліткового віку хлопчики та дівчинки практично не відрізняються за рівнем мотивації стосовно навчання й успішності, домагань щодо оцінок. У дівчинок переважає орієнтація на задачу, у хлопчиків - особистісна орієнтація (на взаємодію з однолітками); орієнтація на взаємодію з дорослими однакова в обох статей. У цілому жодна стать не виявляє більшого інтересу, ніж інша, ані до самої діяльності, ані до нагород і схвалення, що з нею пов'язані. У той же час дівчинки перевершують хлопчиків у прагненні досягнення реальних успіхів у школі протягом усього періоду навчання.

Хлопчики демонструють перевагу в таких типах домінантності: агресивної (і стосовно хлопчиків, і стосовно дівчинок), егоїстичної, за формою маккіавеллізму (більш грубого варіанту маніпулювання). Вони роблять більшу кількість спроб домінування над дітьми й дорослими і вважають себе більш домінантною статтю. Домінують вони й у змішаних статевих групах. Дівчинкам властива просоціальна домінантність (у 3-6 років), домінування в одностатевих парах (2-6 років) і тонша форма маккіавеллізму. Дівчинки виявляють і «контрдомінантність» (небажання підкорятися), але тільки стосовно однолітків обох статей, а не по відношенню до дорослого.

Статеві розходження в агресивності відносяться до найбільш стійких, починаючи з дитячого віку. Хлопчики перевершують дівчинок у відкритій фізичний агресії, а дівчинки частіше звертаються до прихованої вербальної агресії.

У дитячому садку й у школі дівчинки перевершують хлопчиків за об'єктивними показниками успішності та в інтересі до занять, але вчителі та вихователі або вважають обидві статі однаковими, або віддають перевагу хлопчикам.

На статеві розходження в ефективності групової діяльності впливають особливості задачі, мотивація та статева структура групи. При цьому до характеристик задач відносяться креативність, індивідуальний або груповий спосіб підрахунку внесків учасників, форма прийняття рішення, особисті здібності, віддзеркалення чоловічих/жіночих інтересів через демонстрацію маскулінної/фемінінної поведінки. Гендерні розходження в успішності у вирішенні задач відбивають особливості кожної статі.

Дослідження успішності лідерства демонструють рівну ефективність лідерів обох статей або перевагу хлопців, дуже рідко - перевагу дівчат. На оцінки дівчат-лідерів істотно впливають гендерні стереотипи, а також ставлення вчителів. Дослідження лідерів демонструють зв'язок продуктивності їхньої діяльності зі статевою структурою групи. І хлопці, і дівчата як лідери більш продуктивні, коли працюють із представниками своєї статі.

ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ

При організації виховного процесу в середній школі учитель повинен ураховувати певні особливості, а саме - вплив соціокультурних факторів (стереотипна поведінка учасників педагогічного процесу); шкільне оточення (громадськість, батьки); наявність дискримінаційних акцентів у навчальній літературі; можливість урахування гендерного підходу через міжпредметні зв'язки, вплив власної гендерної позиції на розвиток особистості учнів.

Результати досліджень показали, що поведінка батьків і вчителів у процесі соціалізації дітей диференційована за ознакою статі: хлопчикам надається більше, ніж дівчинкам, можливостей для самостійного вирішення проблем. Для дівчинок акцент робиться на слухняності, відповідальності та працьовитості, для хлопчиків - на прагненні до досягнень, змаганні й опорі на власні сили. Якщо дитина не робить того, що очікується від її статі, її дражнять, висміюють, докоряють, іноді застосовують фізичні покарання. У суспільстві, де жінки менше залежні економічно, відповідно менше виражена тенденція виховання дівчинок у покірності та слухняності.

Традиційний стереотип виховання через вплив родини, засоби масової інформації, учителів, школи, реклами, ровесників формує рольові орієнтації, цінності та психологічні якості юнаків і дівчат.

Отже, у способі життя конкретного суспільства часто або перебільшуються, або нівелюються розходження між статями. На думку вчених, у сучасних соціально-економічних умовах найбільш гнучкою поведінкою в суспільстві стає андрогінна, яка вбирає в себе все краще з обох статевих ролей і позитивно впливає на соціальний та психологічний стан людини.

Аналіз

 роботи методичного об'єднання

класних керівників

за 2020-2021 навчальний рік

       На виконання плану роботи школи, протягом 2020-2021  навчального року в школі було організовано роботу методичного об’єднання класних керівників 1- 9 класів, яке працювало згідно плану роботи школи та плану роботи методичного об’єднання класних керівників.

       Робота МО класних керівників спрямована на формування вмінь учителів плідно працювати з учнями, враховуючи інтереси й запити самих школярів,індивідуальний підхід у виховній роботі, охоплює питання планування, організації та аналізу ефективності виховного процесу, різноманітних засобів навчання.

       Методична робота в 2020-2021 році була спрямована на розвиток творчої особистості вчителя та учня, створення сприятливих умов для успішної соціалізації у навчально-виховному процесі.

      Методичне об`єднання класних керівників працювало над вирішенням першочергових завдань виховання учнів у сучасних умовах. Перед ними постає завдання: виховати громадянина – патріота, формувати громадську активність дітей та підлітків, які люблять свій народ, Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її .

     Протягом 2020-2021  н.р. члени МО класних керівників працювали над реалізацією виховної проблеми: «Формування всебічно розвиненої особистості шляхом впровадження інноваційних педагогічних технологій у освітньому процесі.»

       Робота класних керівників відповідала вимогам:

- Закону України «Про освіту»;

- Закону України «Про Загальну середню освіту»;

- Посадових обов’язків класних керівників;

- Концепції національно-патріотичного виховання молоді, затвердженої спільним наказом Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту.

      Класні керівники зміст виховної діяльності будували у відповідності до наступних ключових ліній:

- ціннісне ставлення особистості до себе;

- ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

- ціннісне ставлення особистості до праці;

- ціннісне ставлення до природи;

- ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

    Протягом року було сплановано та проведено 4 засідань МО:

1.  « Особливості організації  виховної роботи  в умовах пандемії на 2020/2021 н. р. Підвищення фахової  компетентності  класного керівника.»;
2.  «Булінг у дитячому середовищі: причини, наслідки та шляхи його подолання»;
3.   «Основи педагогічної співпраці «Педагоги -діти -батьки»»;
4.  « Гендерне  виховання - нагальна  потреба сучасної  освітньої  системи».

  Кожен класний керівник брав активну участь у роботі МО: готували доповіді, реферати, виховні заходи, старанно виконували свої доручення.

     У 2020-2021 н.р. всі класні колективи брали участь у житті школи згідно виховного плану школи.

  Учні разом з класними керівниками брали активну участь у  проведені Першого уроку, Тижні знань правил дорожнього руху, Олімпійському тижні, Всеукраїнському тижні права, літературному  конкурсі-флешмобі  до 150 річчя Лесі Українки,  Шевченківському  тижні.
   Були організовані та проведені виховні заходи, години спілкування та суспільно-інформаційні години до Міжнародного дня толерантності, до  Міжнародного дня миру, до роковин трагедії в Бабиному Яру, Урок мужності до Дня захисника України, до Міжнародного дня людей похилого віку, до Дня визволення України від фашистських загарбників, Урок пам’яті жертв голодоморів, до відзначення Дня Гідності та Свободи, до Дня Збройних сил України, до дня вишиванки .

     Протягом 2020/2021 н.р  класні керівники проводили відкриті виховні години, які взаємовідвідували.                                                                                                                               Проаналізувавши роботу методичного об’єднання класних керівників, можна зробити висновок про те, що класні керівники підвищують свою фахову майстерність, мають результативність у роботі з вихованцями, є активними учасниками акцій, проєктів учнівського самоврядування. Разом з тим необхідно продовжити роботу з учнями щодо попередження негативних проявів та правопорушень в учнівському та молодіжному середовищі.

     Плануючи роботу МО  на 2020-2021 н.р. ставимо такі завдання:

1. Постійно брати участь у роботі школи передового і новаторського педагогічного досвіду.

2. Стежити за новинками в педагогічній літературі, вивчати їх і впроваджувати в своїй роботі.

3. Приділити особливу увагу організації роботи з обдарованими дітьми.

4. Залучати батьків до участі в організації і проведенні позакласних заходів.

5. Виховувати інтерес до вивчення рідного краю,почуття патріотизму.

АНАЛІЗ РОБОТИ ШКІЛЬНОГО МЕТОДИЧНОГО ОБ‘ЄДНАННЯ
КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ за 2017-2018 НАВЧАЛЬНИй рік

«Виховання – велика справа: ним вирішується доля людини»

Ці слова В.Г. Белінського добре відомі, вони не втрачають своєї актуальності і набувають ще більшої значущості в наш час. Адже, дійсно, сьогодні, як ніколи раніше доля людини залежить від того, як вона вихована.

Класичною фігурою в цьому процесі залишається класний керівник. Саме від його особистості залежать зміни, творчий підхід, плідність діяльності у становленні системи виховної роботи, що спирається на духовно- моральні цінності суспільства, етичні норми, культуру, поведінку, принципи співжиття у соціумі.

Новій Україні потрібна нова школа, а новій школі – новий вчитель, який поєднує в собі високу духовність і педагогічну майстерність, що формується і вдосконалюється протягом практичної роботи в школі. Фахівці з виховної роботи оволодівають 
« педагогічною технікою» і « технологією виховання», посилаючись на відомі слова 
А.С. Макаренка, що майстерність вихователя не мистецтво, а спеціальність, якій треба навчатись. Наявності професійних знань, педагогічних навичок і вмінь занадто мало, щоб вчитель міг дійсно заволодіти серцями своїх вихованців і повсякденно впливати на їхню діяльність і поведінку, на їхнє самовиховання. Щоб це відбулося, йому потрібно бути яскравою особистістю. В цьому і полягає головна специфіка педагогічної праці, в цьому була мета роботи МО класних керівників.

В минулому навчальному році МО розв’язувало наступні задачі:

1) підвищення теоретичного і методичного рівня підготовки класних керівників з питань психології і педагогіки виховної роботи;

2) удосконалення класного керівника з питань підвищення ефективності розвитку творчих можливостей учнів, забезпечення їхньої успішності у творчій діяльності;

3) з’ясування слабких сторін діяльності класного керівника і допомога в організації системи профілактичної роботи з учнями.

МЕТОЮ РОБОТИ МО БУЛО:

• корегування роботи класних керівників щодо вивчення особливостей, нахилів, здібностей учнів;
• планування роботи класних колективів з урахуванням особливостей: вікових, психо-фізичних, інтелектуальних тощо;
• поглиблення знань з психології, вивчення природи педагогічних конфліктів та умов запобігання їх;
• практична апробація нових технологій виховного процесу, інтерактивних методів виховання.

Для виконання зазначених завдань була проведена наступна робота:

засідання МО з питань:

• Громадянське виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема.
• Відносини партнерства і співробітництва у вихованні через діалогічне спілкування класного керівника і батьків.
• Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої індивідуальності особистості .
• Роль класного керівника у розвитку внутрішньої свободи учнів, їх здатності до об’єктивної самооцінки і саморегуляції поведінки.

обговорювалася робота класних керівників з питань:

• планування роботи класу з урахуванням особливостей класного колективу та окремих учнів;
• співвідношення колективних та індивідуальних потреб дітей в організації роботи класного колективу;
• попередження правопорушень учнів;

Виховною роботою були охоплені всі напрямки виховання, особлива увага приділялась національному, полікультурному, громадсько-патріотичному, фізично-валеологічному вихованню. Менше уваги приділялося правовому, трудовому вихованню (втрачені традиції шефської роботи, не налагоджена волонтерська діяльність). Основними завданнями, над якими працювало методичне об’єднання це всебічне підвищення компетенції і професійної майстерності кожного класного керівника, розвиток його творчого потенціалу, забезпечення зростання якості і ефективності системи виховної роботи класу, школи.

Колективна методична робота дозволила класним керівникам оволодіти виховними засобами, що сприяють максимальній реалізації педагогічних можливостей в розвитку індивідуальних якостей особистості.

Під час взаємовідвідувань показових виховних заходів, колективних творчих справ класні керівники вчились аналізувати свою роботу, правильно оцінювати її результати, виправляти недоліки.

Удосконалюючи систему методичної роботи класних керівників, ми відчули необхідність нових підходів до формування виховних орієнтирів ціннісного становлення особистості, докорінного переосмислення парадигми виховання, оновлення якісних характеристик учня, власних компетенцій на основі гуманізації його життєдіяльності.

Аналізуючи самооцінку роботи класного керівника, знову ж таки переконались у тому, що сьогодні дуже складно говорити про систему виховної роботи, оскільки кожен із класних керівників намагається відшукати свої шляхи вирішення здавалося б одних і тих же завдань. І чим вища майстерність класного керівника, тим результативнішим є процес виховання: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у взаєминах між педагогом і його вихованцями. Помітно впроваджуються нові форми роботи, прагнення йти в ногу з часом. Працювати і творити в інтересах дитини і заради дитини.

При проведенні діагностичного опитування членів МО з метою виявлення проблем у роботі класні керівники визначили утруднення з таких питань:

• педагогічне керівництво та організація дієвого самоврядування,
• методика створення виховної системи в класному колективі,
• єдність вимог школи і сім’ї,
• діагностика інтересів школярів у виховному процесі.

Враховуючи набутий позитивний досвід.

методичне об’єднання класних керівників ставить перед собою завдання на 2018- 2019 навчальний рік:

1. Продовження роботи класних керівників по вивченню індивідуально-психологічних та індивідуально-типологічних особливостей вихованців, а також вікових, анатомо-фізіологічних та психічних особливостей розвитку учнів, соціального формування особистості.
2. Надання методичної допомоги з питань, які є проблемними для класних керівників, забезпечення підвищення педагогічної майстерності класних керівників.
3. Забезпечення єдності вимог до учнів.
4. Координація роботи класних керівників над методичною темою школи: «Адаптивна педагогіка як засіб удосконалення педагогічної майстерності вчителя та зростання якості навчально-виховного процесу».
5. Створення інформаційно-педагогічного банку власних досягнень, популяризація власного досвіду.
6. Удосконалення прийомів й засобів педагогічної техніки, вміння встановлювати педагогічні доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, результати роботи.

Тематика засідань методоб’єднання класних керівників на 2018-2019 н.р.

Засідання № 1 (вересень).

Тема засідання: Обговорення організаційних питань щодо роботи ШМО класних керівників у поточному навчальному році.

• обговорення результативності виховної роботи у попередньому навчальному році;
• визначення основних напрямів методичної та виховної роботи на новий навчальний рік;
• проведення анкетування класних керівників з метою з’ясування труднощів у роботі;
• розподіл доручень між членами МО;
• складання та обговорення графіку відкритих виховних заходів.

Завдання членам МО для роботи між засіданнями:

1) підготувати для затвердження плани виховної роботи;

2) опрацювати інструктивно-методичні матеріали з виховної роботи;

3) проаналізувати участь дітей в роботі гуртків та секцій;

4) проаналізувати користування учнями шкільною та міською бібліотеками (для підсумків конкурсу «Кращий читач»);

5) надати допомогу дітям в організації класного та загальношкільного самоврядування;

6) забезпечити участь класів в шкільному місячнику з попередження дитячого травматизму;

7) оформити класні куточки;

8) робота зі шкільною документацією класного керівника.

Засідання № 2 (листопад).

Тема засідання: Особливості роботи класного керівника з забезпечення особистісно-орієнтованого підходу до навчання та виховання учнів у новій українській школі.

• аналіз стану документації класних керівників, якості планування виховної роботи;
• доповідь «Особливості роботи класного керівника в умовах особистісно-орієнтованого підходу до навчання та виховання учнів у новій українській школі»;

• доповідь «Особливості роботи класного керівника 5 класу: спадковість початкової і основної школи, проблеми адаптації (доп. кл.кер. 5 класу);

• рекомендації з питань вивчення рівня вихованості учнів, проектування розвитку особистості в колективі.

Практична робота:Мета відвідування виховного заходу:

спостереження за роботою класного керівника щодо забезпечення:

• формування в учнів навичок комунікативності, колективності, взаємоповаги та взаєморозуміння.

Завдання членам МО для роботи між засіданнями:

• проанкетувати дітей з питань родинних відносин;
• надання допомоги дітям в організації учнівського самоврядування;
• класні батьківські збори з питань вивчення особистісних характеристик фізично-психологічного вікового розвитку дитини, врахування цих особистостей у виховному процесі сім‘ї та школи.

Засідання №3 (січень).

Тема засідання: Особливості роботи класного керівника з правового виховання учнів.

• Круглий стіл: організація системи профілактичної роботи учителів-вихователів щодо попередження правопорушень серед дітей
• Проблеми підліткового віку.
• Особливості правового виховання молодших школярів, формування у учнів соціальної компетентності.
• Формування культури поведінки молодших школярів.

Мета відвідування заходів:

• ознайомлення з формами та змістом правового, громадянського та морально-етичного виховання учнів;
• впровадження у виховну роботу інтерактивних методів;
• розвиток соціальних компетенцій.

Завдання членам МО для роботи між засіданнями:

• оформити або обновити в класах куточки національного виховання, куточки державної символіки тощо;
• підібрати цикл бесід з громадянсько-правового виховання;
• розробити модель процесу формування полікультурної компетентності.

Засідання № 4 (березень).

Тема засідання: Використання класним керівником новітніх технологій в здійсненні екологічного виховання учнів.

• обговорення результатів огляду в класах куточків національного виховання;
• обмін досвідом: використання класними керівниками новітніх технологій виховної роботи на прикладі здійснення екологічного виховання.

Практична робота:

• відвідування та обговорення відкритих класних часів протягом місяця:
• Інтелектуально-пізнавальна гра.
• Виховна година «Чисті джерела».
• Виховна година «Народ мій є, народ мій завжди буде»

Завдання членам МО для роботи між засіданнями:

• провести анкетування дітей з питань родинно-сімейного виховання та попередження насильства в сім’ї;

План роботи МО класних керівників на 2017-2018 н.р.

Тематика засідань методичного об′єднання

класних керівників 2017-2018 н.р.

Засідання І

Вересень

          Організаційне засідання.

1. Про результати виховної роботи у 2016-2017 н.р.
2. Обговорення і затвердження плану роботи методичного об′єднання на новий навчальний рік.
3. Ознайомлення з нормативно-правовими документами на 2017-2018 н.р.

Засідання ІІ

Грудень

Тема «Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості».

1. Громадянське виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема.
2. Обмін досвідом між класними керівниками:
   ·  виховання у школярів національних і загальнолюдських цінностей;

      · шляхи формування національної свідомості;
      · виховання поваги до державних символів.

      3. Відвідування виховних годин. Обмін досвідом.

Засідання ІІІ

Лютий

Тема «Класний керівник і батьки».

1.  Відносини партнерства і співробітництва у вихованні через діалогічне спілкування класного керівника і батьків.
2. Індивідуальна робота класного керівника з батьками (з досвіду роботи).
3. Вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх інтересів, потреб.

Засідання ІV

Травень

Тема «Форми й методи художньо-творчого розвитку школяра».

1. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої індивідуальності особистості .
2. Роль класного керівника у розвитку внутрішньої свободи учнів, їх здатності до об’єктивної самооцінки і саморегуляції поведінки.
3. методичної літератури з виховної роботи.
4. Підведення підсумків роботи методичного об’єднання класних керівників.

https://content.e-schools.info/schooll3sarny/library/Тематика_засідань_методичного_об.docx

Графік відкритих виховних заходів 2017-2018 н.р.

https://content.e-schools.info/schooll3sarny/library/Графік_відкритих_вих._заходів.doc

Перелік методичних проблем над якими працюють класні керівники

https://content.e-schools.info/schooll3sarny/library/Перелік_методич._проблем.doc

Рекомендації для класних керівників

https://content.e-schools.info/schooll3sarny/library/рекомендації_кл._керівнику.doc

Відкрита виховна година у 7 класі (кл.керівник Цицюра Н.М.)

https://content.e-schools.info/schooll3sarny/library/7КЛАС_ПРО_КОЗАКІВ.docx

Відкрита виховна година у 3-4 класах (кл.керівник Колодяжна О.М)

https://content.e-schools.info/schooll3sarny/library/Козацькі_забави_-3-4_кл..docx