СТАТУТ Сарненської гімназії №3

УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

• 1. Учасниками освітнього процесу в закладі освіти є:
• учні (здобувачі освіти);
• педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники;
• інші працівники закладу освіти;
• батьки  здобувачів освіти;
• асистенти дітей (у разі їх допуску відповідно до вимог частини сьомої статті 26 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).
  2. Статус, права та обов’язки учасників освітнього процесу визначаються Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» іншими законодавчими актами, цим Статутом, правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти.
  3. Здобувачі освіти мають право на:
• навчання впродовж життя та академічну мобільність;
• індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладу освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
• якісні освітні послуги;
• справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;
• відзначення успіхів у своїй діяльності;
• свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;
• безпечні та нешкідливі умови навчання;
• повагу людської гідності;
• захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, цькування, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів згідно з порядком, встановленим закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
• особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;
• інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення;
• участь в різних видах навчальної, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
• отримання додаткових, у тому числі платних, навчальних послуг;
• перегляд результатів оцінювання навчальних досягнень з усіх предметів інваріантної та варіативної частини.
  4. Здобувачі освіти зобов'язані:
• виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;
• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
• відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
• дотримуватися вимог Статуту, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності).
• Здобувачі освіти мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.
• Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі в заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.
  5. Здобувачі освіти залучаються за їх згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють, до самообслуговування, різних видів суспільно корисної праці відповідно до цього Статуту і правил внутрішнього розпорядку з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей.
  6. За невиконання учасниками освітнього процесу своїх обов’язків, порушення цього Статуту, правил внутрішнього розпорядку, порушення академічної доброчесності на них можуть накладатися стягнення відповідно до законодавства та Порядку виявлення та встановлення фактів академічної доброчесності.
  7.  Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров’я якої дозволяє  виконувати професійні обов’язки в закладах освіти.
  8. До педагогічної діяльності у школі не допускаються особи, яким вона заборонена за медичними показаннями, за вироком суду. Перелік медичних протипоказань щодо провадження педагогічної діяльності встановлюється законодавством.
  9. Призначення на посаду, звільнення з посади педагогічних та інших працівників закладу освіти, інші трудові відносини регулюються законодавством про працю, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту» та іншими законодавчими актами.
  10.  Обсяг педагогічного навантаження педагогічних працівників визначається згідно із законодавством керівником закладу освіти. Обсяг педагогічного навантаження може бути менше тарифної ставки або посадового окладу лише за письмовою згодою педагогічного працівника. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається лише в разі зміни кількості годин для вивчення окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з дотриманням вимог законодавства про працю.
  11. Керівник закладу освіти призначає класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, права та обов’язки яких визначаються нормативно-правовими актами МОН України, правилами внутрішнього розпорядку та цим Статутом.
  12.  Не допускається відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків крім випадків, передбачених законодавством.
      1. Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених освітньою (освітніми) програмою (програмами) закладу, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність закладу освіти, здійснюється лише за їх згодою.
  13. Педагогічні працівники закладу освіти підлягають атестації згідно із порядком, встановленим МОН України.
      1. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
  14. Педагогічні працівники закладу освіти мають право на:
• академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
• педагогічну ініціативу;
• розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
• користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів згідно з порядком, встановленим закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
• підвищення кваліфікації згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України, перепідготовку;
• проходити сертифікацію на добровільних засадах;
• вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
• доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
• відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
• справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
• захист професійної честі та гідності;
• індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
• творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
• отримання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла згідно з порядком, передбаченим Кабінетом Міністрів України;
• безпечні і нешкідливі умови праці;
• участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
• участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти.
• проходити атестацію для здобуття відповідної кваліфікаційної категорії та отримувати її в разі успішного проходження атестації;
• проходити позачергову атестацію, з метою отримання відповідної категорії, педагогічного звання;
• об’єднуватися у професійні спілки та бути членами інших об’єднань громадян, діяльність яких не заборонена законодавством;
• порушувати питання захисту прав, професійної та людської честі і гідності, захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
• на отримання пенсії, у тому числі і за вислугу років в порядку, визначеному законодавством України.
  15. Педагогічні працівники закладу освіти зобов'язані:
• постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
• атестуватися, як правило, один раз на п’ять років відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників
• виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
• сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
• дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
• дотримуватися педагогічної етики;
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
• формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
• формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
• захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
• додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
• брати участь у роботі педагогічної ради, засіданнях методичних комісій, нарадах, зборах;
• виконувати накази і розпорядження керівника закладу освіти;
• вести відповідну документацію;
• сприяти зростанню іміджу закладу освіти;
• утримувати навчальні приміщення відповідно до вимог правил пожежної безпеки, охорони праці та безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних вимог.
  16. Педагогічні працівники, які систематично порушують цей Статут, правила внутрішнього розпорядку закладу освіти, не виконують посадових обов’язків, умови трудового договору або за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи згідно із законодавством.
  17. Права і обов’язки інших працівників, які залучаються до освітнього процесу регулюються трудовим законодавством, відповідними договорами (контрактами), цим Статутом та правилами внутрішнього розпорядку закладу освіти.
  18. Батьки здобувачів освіти та особи, які їх замінюють, мають право:
• захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
• звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
• обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
• брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;
• завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;
• брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
• отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.
  19. Батьки та особи, які їх замінюють, є відповідальними за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти, їх виховання і зобов’язані:
• виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
• сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
• дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
• формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;
• настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
• формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
• виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
• дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).
  20. У разі невиконання батьками та особами, які їх замінюють, обов’язків, передбачених законодавством, заклад освіти може порушувати в установленому порядку клопотання про відповідальність таких осіб, у тому числі позбавлення їх батьківських прав.

Тиждень безпеки дорожнього руху та основ безпеки життєдіяльності

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

із забезпечення особистої безпеки дітей 

Життя в умовах міста потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку зовнішнього світу.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та виконувати наступні правила:

-Навчати дітей користуватися дверним вічком;

-Не дозволяти відчиняти двері незнайомій людині, навіть одягненій в міліцейську форму;

-Не дозволяти дітям розмовляти з незнайомими на вулиці;

-Вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104.

-Забороняти дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

-Забороняється грати ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

-Забороняється користуватися ліфтом без супроводу дорослих, а також заходити в ліфт з незнайомими людьми;

-Вчити дітей звертатися за допомогою до людей, які працюють в правоохоронних органах.

-Не дозволяти дражнити тварин. Попереджувати зародження в дитини жорстокого відношення до «друзів наших менших».

ПАМ’ЯТКА

з попередження пожежі від дитячих пустощів з вогнем

Велика кількість пожеж зчиняється від дитячих пустощів з вогнем. Вогнем знищується багато чого, а нерідко в пожежах гинуть і травмуються діти.

Щоб не допустити пожежі від дитячих пустощів з вогнем, необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

— зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

— не дозволяти дітям розводити багаття, включати електронагрівальні прилади;

— не дозволяти дітям користуватися газовими приладами;

— тримати в недосяжних дітям місцях рідини, які легко займаються (бензин, ацетон, спирт);

— не допускати перегляд телепередач дітьми без догляду дорослих;

— не залишати малолітніх дітей без догляду.

            ОБЕРЕЖНО!

КІР та ДИФТЕРІЯ

ДИФТЕРІЯ є дуже небезпечним інфекційним захворюванням, яке має легкий шлях передачі – повітряно-крапельний, збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб. Інкубаційний період захворювання – від 2 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина чи носій коринебактерії.

Захворювання на дифтерію може мати такі прояви:

• біль у горлі;
• підвищена температура, лихоманка;
• наліт на мигдалинах сірого кольо
• ру, осиплість голосу;
• набряк шиї.

Єдиний спосіб запобігти хворобі чи мінімізувати ризик ускладнень і летальних наслідків у разі її виникнення – вакцинуватись.

1. КІР – легке захворювання, навіщо панікувати?

Ще донедавна кір був поширеною дитячою хворобою та невіддільною частиною дитинства. Хоча більшість дітей одужували від нього, багато хто з них не міг упоратися з хворобою. Кір може спричинити такі ускладнення, як пневмонія та енцефаліт. Із тисячі хворих одна-дві людини помирають. До винайдення вакцини щороку від кору помирало 450 людей. Більшість із них – здорові діти.

2. Як поширюється захворювання?

Вірус кору легко поширюється повітряно-крапельним шляхом, коли хвора людина чхає або кашляє. Кір – одна з найзаразніших хвороб. Вірус кору може жити до двох годин на предметі, якого торкався хворий. Тому людина може легко заразитися в аеропорту чи інших місцях масового скупчення людей.

3. Які симптоми хвороби?

Найтиповішими симптомами є висока температура, яка супроводжується нерівномірним червоним висипом або висипом коричневого відтінку. Але це не єдині симптоми! До того, як з’явиться висип, діти мають симптоми, схожі на прояви застуди чи грипу: кашель, нежить, лихоманка, почервоніння та сльозоточивість очей. Тому кір можна переплутати з іншими хворобами, які супроводжуються висипом і температурою. Однак під час кору стан із появою висипу не покращується на відміну від ентеровірусних чи герпесних інфекцій – таких як розеола чи інфекційний мононуклеоз.

4. Як лікуватися людині, що захворіла на кір?

Не існує препаратів, які діяли б на вірус кору. Але ми можемо боротися із симптомами. Наприклад, якщо висока температура – приймати протигарячкові препарати, якщо закладений ніс – використовувати судинозвужувальні засоби, аби могти краще дихати. Якщо з’явилася бактеріальна пневмонія – лікуватися антибіотиками.

Кір дуже часто вражає нервову систему – починається запалення головного мозку. Енцефаліт супроводжується судомами, але є препарати, які впливають на судоми. Якщо спостерігається порушення дихання, легені постачають чистим киснем і знімають набряк головного мозку, щоб це не призвело до смерті або незворотних уражень мозку.

5. Коли варто вакцинувати дітей проти кору?

В Україні першу дозу вводять малюкам у 12 місяців, другу – в шість років. Високий рівень вакцинації захищає тих, що не можуть бути щеплені через вік чи протипоказання.

6. Чи безпечна вакцина проти кору?

Безпечна. Але, як і будь-які інші ліки, може мати побічні дії. Це зазвичай лихоманка, нездужання та біль і набряк у місці ін’єкції. Вакцина проти кору нечасто спричиняє серйозні ускладнення. Підхопити справжній вірус набагато небезпечніше.

7. Чи надовго захищає вакцина?

Вакцина проти кору ефективна, але жодна вакцина не дає стовідсоткової гарантії, що ви не захворієте! Якщо вам ввели тільки одну дозу, ви все ще в групі ризику. Саме тому в Україні почали вводити другу дозу в 1986 році. Друга доза вакцини захистить вас на більш ніж 95%.

8. Чи можна вакцинувати проти кору дітей і дорослих під час зростання рівня захворюваності на ГРВІ та грип?

Так. Вакцинація проти кору безпечна під час зростання рівня захворюваності на грип та ГРВІ. Науковці аналізували окремі випадки бактеріальних і вірусних інфекцій у популяції впродовж так званих періодів ризику після щеплення (0 – 30 днів, 31 – 60 днів і 61 – 90 днів). Їхній висновок – вакцина КПК не підвищує ризики цих інфекцій, тобто не “перевантажує” імунну систему, не послаблює захист.

Тож теза, що вакцинуватися проти кору під час зростання рівня захворюваності на грип та ГРВІ небезпечно – хибна! В деяких областях перевищений епідемічний поріг захворюваності, але епідемії грипу в країні немає.

Легкі супутні інфекції не розглядаються як протипоказання до вакцинації. Введення вакцини КПК (комплексної вакцини проти кору, паротиту та краснухи) не рекомендоване лише особам із високою температурою тіла чи іншими ознаками серйозного захворювання. Також протипоказання до щеплення КПК включають тяжкі алергічні реакції на введення попередньої дози цієї вакцини у вигляді анафілактичного шоку чи токсичної еритеми або тяжкі алергічні реакції на компоненти вакцини (наприклад, неоміцин чи желатин); вагітність; тяжкий імунодефіцит; прогресуючу ВІЛ-інфекцію; прогресуючу лейкемію чи лімфому, інші тяжкі онкологічні захворювання; проведення терапії високими дозами стероїдних гормонів, алкілованими чи метаболічними препаратами, проведення променевої терапії, яка пригнічує імунітет.

9. Чи це примусова вакцинація?

Ні, це не примусова вакцинація, а захід для підвищення рівня імунізації і захисту українців від смертельно небезпечної хвороби. Адже проти кору не існує ліків, а єдина можливість уберегтися – зробити щеплення.

Вакцинуватимуть дітей у Сарненському районі за обов’язкової умови – згоди батьків.

10. Чи є сенс вакцинувати проти кору тих, що вже перехворіли?

Якщо людина вже перехворіла на кір, вакцинація проти цієї хвороби не потрібна. Але є нюанс – вакцина комбінована. Окрім кору, людина отримує антитіла і проти епідемічного паротиту, і проти краснухи. Тому щепитися цією вакциною також потрібно, аби потім не підхопити ці дві недуги. Зайва доза не зашкодить!

11. Чому серед хворих так багато вакцинованих?

Згідно з даними, серед вакцинованих на кір захворіло приблизно 30% осіб. Це ті, що документально мають дві дози вакцини проти кору. Проте варто враховувати той факт, що серед них багато таких, яким ці щеплення просто записали, а насправді не робили.

Відповідно до інструкції до вакцини, ефективність вакцинації двома дозами становить 95%, однією – 85%. Тому якщо людині ввели тільки одну дозу, вона до кінця не захищена. А при такій низькій кількості вакцинованих сприятливість висока.

Проте ще жоден вакцинований чи перехворілий не мав важкого ускладнення – енцефаліту і не помер. У вакцинованих спостерігається переважно висока температура, ломота, рясний висип.

12. Чи варто боятися тим, що мають хибний запис про вакцинацію?

Ні лікарів, ні батьків карати або сварити за це не будуть! Ніхто не ставитиме їм зайвих запитань. Українці можуть спокійно прийти до медзакладу, сказати чи написати у карточці, наприклад, “прошу вважати мою дитину невакцинованою” або “прошу вакцинацію вважати помилковою” і піти на щеплення. Головне мати бажання.

13. Що робити, коли не впевнений, що вакцинувався проти кору.  Чи потрібно вводити додаткову дозу?

Якщо ви не впевнені у своїй історії вакцинації, поговоріть зі своїм лікарем про необхідність додаткового щеплення. Шкоди від ще одного щеплення, навіть якщо ви вакцинувалися раніше, не буде! Кір – це жива вакцина.

14. Які протипоказання до вакцинації проти кору?

Перелік протипоказань щодо вакцинації КПК невеликий. За світовими стандартами, він не включає легкі застуди з температурою до 38°С.

Вакцинацію не роблять, якщо є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується. Це такі випадки:

* Гостре захворювання, що супроводжується температурою за 38,5°С.

* Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок тощо).

* Захворювання і стани організму, при яких після введення вакцини імунітет може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії в онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі).

* Вагітність. Вакциною КПК не щеплять вагітних, адже вона містить живі віруси. Щеплення проти кору необхідно зробити на етапі планування вагітності.

Виховання дітей у цифрову еру

«Як впливає на стан дитячо-транспортного травматизму поведінка дорослих на дорозі»

Нещасні випадки на вулицях і дорогах стали великою загрозою як для дорослих, такі і для дітей. Як свідчить аналіз, у 9 випадках із 10 діти своєчасно не помітили небезпечний для себе автомобіль, або неправильно визначили його швидкість чи напрямок руху. Це дає змогу зробити висновок, що діти погано вміють орієнтуватись, спостерігати за тим, що робиться на вулиці, оцінювати і передбачати небезпеку. Тому необхідно вчити дітей не тільки виконувати правила дорожнього руху, а й спостерігати і орієнтуватись на вулиці.

Батьки повинні бути взірцем правильної поведінки на вулиці:

• на проїжджій частині не спішіть, не бігайте, завжди переходьте вулицю розміреним кроком;
• виходячи на дорогу, припиніть розмову: діти мають привчатися, що переходячи дорогу розмовляти не можна;
• ніколи не переходьте дорогу навкіс, завжди звертайте увагу дитини на те, що рухатись треба впоперек дороги;
• ніколи не переходьте дорогу на червоне чи жовте світло: якщо дитина один раз зробила це разом з вами, то обов’язково повторить без вас;
• переходьте дорогу тільки на пішохідних переходах;
• з автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першим, попереду дитини, озирнувшися на всі боки, і акцентуйте її увагу на цій дії;
• залучайте дитину до ваших спостережень на вулиці, показуйте їй транспортні засоби, яких слід остерігатись;
• демонструйте свої дії на дорозі: спочатку треба подивитися ліворуч, потім – праворуч, стоячи на краю тротуару;
• не виходьте на дорогу із-за перешкоди, що заважає водієві бачити вас;
• не дозволяйте дитині переходити або перебігати дорогу попереду вас – цим ви можете привчити його переходити дорогу не озираючись;
• малюка треба тримати за руку, бути готовим утримати його, якщо захоче піти самостійно.

Учіть дитину уважно дивитись під час переходу автотраси!

Учіть дитину оцінювати швидкість і напрямок руху транспортного засобу.

Учіть дитину передбачати приховану небезпеку.

Неодноразово покажіть дитині:

• стоячи на тротуарі позаду нерухомого автомобіля чи іншого транспортного засобу, як його раптово об'їжджає машина або будь-який інший транспорт;
• кущі, дерева, забори і автомобілі, що їдуть поза ними;
• автомобілі, що переганяють один одного.

Всі уроки передбачення небезпеки давайте дитині, перебуваючи на тротуарі, пішохідному переході, перехресті та в зоні зупинки громадського транспорту.

Часто можна спостерігати, як дорослі і діти порушують Правила дорожнього руху. Звертайте на це увагу своєї дитини, покажіть, яка небезпека виникає у тому чи іншому випадку.     

Шановні батьки!

Ми хочемо вам нагадати, що такі чарівні слова, як «добрий день», «будь ласка», «дякую» і «вибачте» вперше чують вдома.

Також вдома діти вчаться бути чесними, пунктуальними, старанними, гарно ставитися до друзів,поважати старших і вчителів.

А ще вдома вони вчаться бути охайними, не розмовляти з набитим ротом і кидати сміття в урну.

Вдома  діти  вчаться бути організованими, доглядати за своїми речами і не чіпати чужого.

А ми в школі вчимо їх мові, математиці, історії, географії, фізиці і культурі, батьківське виховання ми лише доповнюємо, але не можемо його замінити.

 Діти в Інтернеті: поради для батьків

ЧОТИРИ ПРАВИЛА ДЛЯ ДОРОСЛИХ

Правило 1. Уважно ставтеся до дій ваших дітей у Всесвітній павутині:- Не відправляйте дітей в "вільне плавання" по Інтернету. Намагайтеся брати активну участь в спілкуванні дитини з Інтернетом, особливо на етапі освоєння.- Розмовляйте з дитиною про те, що нового для себе він дізнається за допомогою Інтернету і як вчасно попередити загрози.

Правило 2. Інформуйте дитину про можливості і небезпеки, які несе в собі Мережа:- Поясніть дитині, що в Інтернеті, як і в житті, зустрічаються і "хороші" і "погані" люди. Поясніть, що, якщо дитина зіткнувся з негативом або насильством від іншого користувача Інтернету, йому потрібно повідомити про це близьким людям.- Навчіть дитину шукати потрібну йому інформацію і перевіряти її, в тому числі з вашою допомогою.- Навчіть дитину уважно ставитися до скачування платної інформації та отримання платних послуг з Інтернету, особливо шляхом відправки sms, щоб уникнути втрати грошей.- Складіть список корисних, цікавих, безпечних ресурсів, якими може користуватися ваша дитина, і порадьте їх використовувати.

Правило 3. Виберіть зручну форму контролю перебування дитини в Мережі:- Встановіть на ваш комп'ютер необхідне програмне забезпечення - рішення батьківського контролю, антивірус Касперського або Doctor Web.- Якщо ваша дитина - учень молодших класів і залишається часто вдома один, обмежте час його перебування в Інтернеті.- Якщо комп'ютер використовується всіма членами сім'ї, встановіть його в місці, доступному для всіх членів сім'ї, а не в кімнаті дитини.- Створюйте різні облікові записи на вашому комп'ютері для дорослих і дітей. Це допоможе не тільки убезпечити дитину, але і зберегти ваші особисті дані.- Регулярно відстежуйте ресурси, які відвідує ваша дитина. Прості настройки комп'ютера дозволять вам бути в курсі того, яку інформацію переглядали ваш син або дочка.

Правило 4. Регулярно підвищуйте рівень комп'ютерної грамотності, щоб знати, як забезпечити безпеку дітей:- Використовуйте зручні можливості підвищення рівня комп'ютерної та інтернет-грамотності, наприклад, відвідування курсів, читання спеціальної літератури, консультації з експертами.- Знайомте всіх членів вашої родини з базовими принципами безпечної роботи на комп'ютері та в Інтернеті.

Поради батькам на зимові канікули

Зимові канікули завжди асоціюються в дітей не лише з відпочинком, а й з новорічними святами, веселощами, подарунками. У цей період багато школярів їздять на екскурсії, подорожують з батьками чи відправляються до бабусі з дідусем. Це все дуже подобається дітлахам. Але батькам, що піклуються про своїх дітей, не слід забувати про дотримання режимних моментів під час канікул. Режим має бути у всьому: в харчуванні, нічному сні, часу для відпочинку та додаткових занять в секціях та гуртках тощо.

Відсутність режиму може призвести до перевтоми дитини, і, як наслідок, дитина вийде після канікул виснаженою та байдужою до навчання. Не варто чекати ознак перевтоми, а треба правильно спланувати навчання й дозвілля школяра, виробити режим. Тоді ваша дитина з легкістю подолає всі навантаження найважчого періоду в навчальному році.

Ознайомтесь, будь ласка, з наступними рекомендаціями.

1. Обираючи додаткові заняття, зупиніться на репетиторстві з однієї дисципліни та одній спортивній секції. Цього буде достатньо, адже навчити дитину всього й одразу неможливо. Крім того, дослухайтеся до бажань школяра: якщо гурток не викликає захоплення, нічого з того не вийде. Тому одразу обирайте те, що його зацікавить.

2. Разом із дитиною одразу після зимових канікул складіть розклад на нове півріччя, візьміть з неї обіцянку дотримуватися його. Обов’язково передбачте в графіку час на відпочинок і прогулянки на свіжому повітрі, а також дозвілля, коли школяр зможе зайнятися тим, чим захоче.

3. Плануйте тиждень так, щоб субота і неділя були насправді днями відпочинку. Тому не переобтяжуйте дні, вільні від занять, корисним дозвіллям , наприклад, походами у театри, на виставки, екскурсії тощо. Адже футбол і хлопчачі забави у дворі, а також дівчачі посиденьки – не менш важливі для повноцінного розвитку вашої дитини. Спілкування з друзями – значущий елемент соціальної адаптації школяра. Тому не варто постійно акцентувати увагу на тому, що це марно витрачений час, адже дитина почуватиметься винною, бо була з друзями. Просто всього має бути в міру.

4. Чітко дотримуйтеся розкладу засинання й прокидання. Перші дня після канікул дитині буде важко вставати зранку, а ввечері вам не просто буде вмовити її піти спати раніше. Але за кілька тижнів організм звикне до графіка, тож ранкові пробудження не будуть такими болісними для дитини. Аби школяр не перевтомлювався, лікарі рекомендують десятигодинний сон.

5. Заняття за шкільною програмою – це найважливіше. Саме на них варто «кидати основні сили». А додаткові нехай лишаються на ваш розсуд. Можливо, варто на деякий час відмовитися від репетитора, а повернутися до нього навесні.

6.Серйозно підійдіть до раціону школяра. В антистресовому меню повинно бути багато фруктів і овочів – не менш як 300 грамів на день. Як альтернативу запропонуйте свіжі соки. Не забувайте про м’ясо і рибу, які забезпечать дитину білками, стимулюватимуть роботу мозку. Альтернативою рибі можуть бути морепродукти. Також не нехтуйте молочними продуктами та цільнозерновими кашами. А ось здобну випічку варто обмежувати, аби не перевантажувати печінку. Для дітей, які занадто швидко збуджуються й погано засинають, рекомендується вживати заспокійливі чаї, які містять ромашку, м’яту, мелісу.

Дотримання цих рекомендацій сприятиме профілактиці перевтоми дитини. Тож, вона повернеться з канікул бадьорою, активною та матиме сили на здобуття нових знань.

Гарних вам свят!

Батьківське "Вірую"
-Якщо дитина живе серед критики-вона вчиться судити інших;

-Якщо дитина живе серед ворожнечі - вона вчиться воювати;

-Якщо дитина зустрічається з насміхом - вона стає несміливою;

-Якщо дитина приневолена соромитись - вона почувається винною;

-Якщо динина знаходить розуміння - вона стає терпеливою;

-Якщо дитина відчуває заохочення- вона пізнає свою вартість;

-Якщо дитина живе серд похвал - вона пізнає вартість інших;

-Якщо дитина живе у справедливості - вона стає справедливою;

-Якщо динина знаходить визнання - вона буде задоволена собою;

-Якщо дитина живе у довірі та приязні - вона знайде у житті любов.

10 "Золотих правил" для батьків.

1. Не марнуйте часу дитини

2. Формуйте самоповагу

3. Навчіть дитину спілкуватися

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом"

5. Виховуйте відповідальність, порядність

6. Навчайте дитину шанувати сім'ю

7. Подбайте про гарне оточення

8. Будьте вимогливими

9. Привчайте дитину до праці

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.