Замало бути обізнаним у нових ідеях, потрібно знати, де можна їх використати, вміти з ними поводитись, а не лише захоплюватись.

Майкл Фурман

                                              2017 - 2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

                                                     СПИСОК МОЛОДИХ ВЧИТЕЛІВ  2017 - 2018 н.р

1. Крат Іван Васильович   стаж - 1 рік,    вч. фізичної культури
2. Дяков Роман Олегович стаж - немає, вчитель географії
3. Кравчук - Літвін Неля Олександрівна стаж - немає, вчитель інформатики

План засідань школи молодого вчителя

на 2017 - 2018 н. р.

Мета ШМВ: формування професійних умінь і навичок, які відповідають сьогоднішнім вимогам педагогічної науки і практики, підготовка молодих спеціалістів до засвоєння прийомів і методів педагогічного дослідження і методів перспективного педагогічного досвіду.

                                                                                   Анкета

                               «Діагностування труднощів, що виникають у молодого спеціаліста

                                                під час педагогічної  діяльності»

Шановні колеги!
Звертаємося до Вас із проханням оцінити ступінь труднощів, що виникають у молодого спеціаліста під час педагогічної діяльності, поставивши позначку у відповідній графі навпроти кожного наведеного аспекту педагогічної  діяльності

 Дякуємо за співпрацю!

        Примітка. Відповіді аналізують і визначають ступінь труднощів, що виникають у молодих спеціалістів під час роботи. Отримані результати враховують під час планування діяльності навчального закладу в майбутньому, аби допомогти молодим спеціалістам швидше опанувати необхідні професійні здібності й навички. Самі ж педагоги-новачки орієнтуються на зазначені позиції під час самоосвіти.

Рекомендації

 щодо підготовки молодого вчителя до уроку

1. Учитайся в розділ програми, який потрібно вивчити на даному уроці, а в деяких випадках – і в пояснювальному запису до програми.

         2. Вивчіть матеріал цього розділу, питання, теми.

3. Сформуйте задум уроку, дайте відповідь на запитання, чого б ви хотіли досягнути в результаті його проведення, сформулюйте мету уроку (навчальну, виховну, розвивальну).

4. Уявіть колектив даного класу, уявно намалюйте конкретних учнів. Уявіть психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайтеся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5. Виберіть з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.

6. Зіставте обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюйте свої дії на даному уроці.

7. Продумайте структуру уроку й зафіксуйте все знайдене в плані-конспекті.

8. Підготуйте наочні й навчальні посібники, не забудьте підготувати і перевірити справність ТЗН, комп’ютерної техніки.

9. Повторіть подумки або вголос вузлові елементи плану, продумайте непередбачені обставини, знайдіть і зафіксуйте запасні варіанти.

10. Спитайте себе: «Я готовий до уроку?»

Анкетування молодого вчителя

П.І.Б. вчителя ____________________________________________________________

Пам'ятка молодому вчителеві

1. Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця. Пам'ятай: без знання стану здоров'я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2. Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні взаємини з ними. Пам'ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими певною мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості й потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3. Частіше всміхайся. Пам'ятай: твоя усмішка дітям свідчить про те, що зустріч з ними тобі приємна, усмішка створює в людей загальний позитивний настрій.

4. Плануючи свої перші уроки, подумай:

— як учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього слід спеціально виховувати і які з уже наявних треба закріпити. Пам'ятай: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їхньому місці найчастіше виника­ють звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

—які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання вони виконували технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Палі "ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

5. Важливе завдання вчителя — передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6. Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи в тебе обмаль часу. Пам 'ятай: кожен вихованець має знати, що ти його вислухаєш.

7. Пам'ятай: основне призначення оцінки — правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільне корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Пам'ятай слова А.Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої й рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового їх виконання від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

9. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку. Пам'ятай слова В.Сухомлинського: «Один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як своєї навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам'ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.

ПЛАН РОБОТИ ШКОЛИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ НА 2016-2017 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Мета: надання педагогам-початківцям методичної допомоги у розв’язанні першочергових проблем,

подоланні труднощів, із якими зустрічаються молоді вчителі, з метою підтримання їхньої творчоїнаснаги, бажання плідно працювати.

Засідання І (вересень)

1. Співбесіда з молодими вчителями з питання «як вам працюється у школі».

2. Ознайомлення молодих педагогів із системою роботи в школі («Молоді вчителі: права таобов’язки», «Традиції школи», «План роботи школи»).

3. Анкетування молодих спеціалістів з питання: «Якої допомоги ви потребуєте».

4. Практична робота: опанування навичок ведення шкільної документації.

Робота між засіданнями:

1. Опрацювання молодими вчителями літератури з теми: Типи і структура уроків.

2. Вивчення досвіду роботи вчителів школи, матеріали щодо якого наявні в методичному

кабінеті.

4. Опрацювання статей із фахових журналів, газет.

Засідання ІІ (жовтень)

Тема: «Вимоги до оформлення шкільної документації.»

1.Постановка мети уроку, добір змісту, методів навчання.

2. Оформлення класного журналу, особові справи учня.

3. Відвідування та обговорення уроків, що проводять учителі-наставники.

Робота між засіданнями

1. Опрацювання фахової періодики.

2. Відвідування уроків молодих учителів наставниками.

3. Відвідування уроків, що проводяться досвідченими вчителями, з метою ознайомлення з педагогічними технологіями, які застосовуються в школі.

4. Самостійне опрацювання питання: «Способи активізації пізнавальної діяльності школярів».

Засідання ІІІ (листопад)

Тема: «Активізація пізнавальної діяльності учнів»

1. Виступи молодих вчителів на тему "Психологічні основи діяльності учнів у процесі навчання"  
2. Ознайомлення з порадами відомих психологів.
3. Обговорення виступів.

Робота між засіданнями

1. Опрацювання педагогами-початківцями літератури з питань диференційного навчання та індивідуального підходу до навчання.

2. Відвідування уроків (наставник – молодий спеціаліст).

3. Опанування молодими вчителями фахової літератури щодо методики проведення уроків    різних типів.

Засідання ІV (грудень)

Тема: «Реалізація диференційованого та індивідуального підходів до навчання»

1.Проведення «круглого столу» на тему: «Переваги та проблеми застосування

    диференційованого підходу до навчання».

2. Ознайомлення з досвідом колег: відвідування уроків.

Робота між засіданнями

1. Опрацювання молодими педагогами Положення про класного керівника.

2. Вивчення посадових обов’язків класного керівника.

3. Ознайомлення з Національною програмою «Освіта», програмою «Діти України», Концепцією національного виховання.

План

проведення консультацій з  молодими вчителями

Вересень

• Планування роботи на рік:
• Календарно-тематичне планування;
• Щодення та поурочне планування;

Жовтень

• Підготовка до уроків;
• Проведення уроків;
• Використання методичної та допоміжної літератури;
• Робота із шкільною документацією;
• Проведення шкільних олімпіад.

Листопад

• Організація роботи з батьками;
• Використання методичної та допоміжної літератури;

Грудень

• Тематичне та семестрове оцінювання;
• Проведення предметних тижнів;
• Робота з обдарованими дітьми;
• Організація індивідуальної роботи з учнями.

АНКЕТА

 вивчення проблем викладача-початківця

ПІП_____________________________________________________________________________                                                                                      

1. Яких труднощів ви зазнаєте при підготовці до вашого першого уроку  ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Яш труднощів ви зазнаєте при використанні наявної навчально - матеріальної бази кабінету?____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Ваша думка про необхідність проведення школи молодого викладача в  навчальному закладі.________________________________________________________________________
4. Яким ви бачите свого наставника як педагога і як людину ?__________________________________________________________________________________________
5. Які у вас виникають проблеми при підбиранні літератури для самоосвіти ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. На які методичні методи та прииоми ви б хотіли звернути особливу увагу на протязі навчального року ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Ваша думка щодо використання інноваційних технологій навчанні.______________________________________________________________________ _______
8. Ваші пропозиції щодо роботи наставника з молодими педагогічними    працівниками.__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9.  Які активні форми роботи Школи молодого викладача вам хотілося б бачити  ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10. Твоє відношення як людини до невдач______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11. Чи  є увас якісь ідеї, які б ви хотіли реалізувати в цьому навчальному закладі?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

          Діагностична картка молодого спеціаліста

(заповнює молодий викладач)

навчально-виховного процесу оцінюються в балах:

4 бали - можу поділитися досвідом;

З бали - досконало володію даним питанням;

1. бали - добре володію даним питанням;

1 бал - потребую методичної допомоги з даного питання.

КОНСТРУЮВАННЯ УРОКУ

Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті передбачає реаліза­цію принципу гуманізації освіти, методо­логічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток осо­бистості, індивідуально-диференційований і особистісно-орієнтований підхід до на­вчання.

У цьому процесі найважливіше місце належить уроку — основній формі навчальних занять. Удосконалення методики проведен­ня уроку розглядають як один з найважли­віших напрямів підвищення якості навчання і виховання підростаючого покоління. У свою чергу, вдосконалення методики проведен­ня уроку визначає знання вчителем педаго­гічної науки і його спроможність оцінювати свою роботу. Зміни в навчальному процесі висувають нові вимоги до діяльності вчите­ля, у якій основний акцент робиться на са­мого учня, і це викликає необхідність по-новому підійти до структури уроку.

Вибір структурних елементів визначається цільовою настановою. На методичному рівні слід розрізняти мету уроку і комплекс завдань, що впли­вають на побудову уроку, на корегування змісту матеріалу і на організацію діяльності учнів.

Усвідомлення й успішне впровадження в прак­тику роботи діяльнісного підходу, забезпечення активної і самостійної роботи учнів при викори­станні в побудові уроку методів пізнавального процесу вимагають перегляду вчителем підготов­ки уроку.

У сучасному уроці надзвичайно важливо про­думувати кожен окремий його елемент. Необхід­но вміти визначати педагогічні ситуації, що ве­дуть до розпізнавання, упорядкування і система­тизації знань, виявлення і пояснення суті дослі­джуваного, перетворення і застосування знань на практиці.

Технологічний інструментарій учителя з розробки й аналізу уроку

Аналіз роботи над планом уроку вчитель про­водить за трьома напрямками: цільова настанова, зміст матеріалу, організація діяльності учня. За­значені напрями діяльності зберігаються як при удосконалюванні плану уроку в цілому, так і ок­ремих структурних його частин. Розробку уроку (контроль своїх дій) учитель здійснює на основі окремих структурних частин, а також у різному їхньому сполученні.

Робота вчителя з виділення основних моментів уроку

Місце уроку в розкритті теми. Підставою для визначення місця уроку служить загальноприйня­те планування теми. Воно дає вчителю можливість усвідомити значення певного уроку в системі інших.

Основна дидактична мета:

засвоїти знання; кон­кретизувати їх чи розширити; поглибити, застосу­вати, проконтролювати уже наявні знання; опа­нувати нові вміння. Дидактичну мету вчитель ви­діляє на основі вивчення змісту матеріалу підруч­ника і вимог програми. До мети слід віднести рівень засвоєння основних знань чи рівень формування умінь.

Освітні, виховні й розвиваючі завдання уроку.

Вимоги програми до знань і умінь, а також аналіз змісту матеріалу в підручнику дають змогу сфор­мулювати завдання уроку.

Аналізуючи зміст матеріалу, виділяють те, що підлягає вивченню (вид знання: обсяг, науковий факт, явище або його властивість, закон, гіпотеза і теорія, прилад, машина, установка). На уроці можливе вивчення окремих компонентів цих знань. У такому разі вчитель установлює, які ком­поненти знань мають бути засвоєні.

Зміст матеріалу дає змогу виділити можли­вості ознайомлення учнів з методами наук (екс­периментальний, теоретичний, спостереження і т. ін.).

Аналізуючи зміст матеріалу, слід уточнити зав­дання з виховання і розвитку учнів, що будуть роз­в'язуватися на цьому уроці.

Структура уроку і її зумовленість метою і зав­даннями.

Досягнення поставленої мети здійснюєть­ся через сукупність структурних елементів уроку, кожний з який виконує в навчальному процесі визначену функцію. Вибір учителем домінуючої функції елемента служить підставою для включен­ня його в урок. Якщо дидактична мета уроку й окремих структурних елементів співпадає, то їхнє включення в урок обов'язкове. Можна включати й інші елемент, якщо вони дають змогу розв'язу­вати виховні й розвиваючі завдання.

Щоб відновити опорні знання, На яких базу­ються нові, учитель використовує такі елементи, як систематизація, застосування, повторення і виявлення знань. Вибір зазначеного елемента він обґрунтовує раніше отриманими знаннями й ча­сом, що відокремлює цей урок від того, на якому ці знання вже розглядалися. Кожен структурний елемент уроку відповідає певному етапу діяльності учня. Робота учнів на кожному з них організується за визначеним пла­ном, який учитель коректує залежно від обраного способу роботи і засобів навчання, що використо­вуються.

Поетапна діяльність учителя над уроком

А — продумування дій учителя при складанні плану уроку.

Б — уточнення дій учителя й учня для конкретного класу.

В — усвідомлення викона­них дій після проведення уроку.

Організація початку уроку

А

• Обґрунтування необхідності включення певного етапу.

Дидактична мета: стимулювання діяльності учнів, забезпечення їхньої загальної підготовки;

до­мінуюча функція — організуюча;

завдання етапу -- забезпечення своєчасного й організованого по­чатку уроку.

• Добір прийомів.

Учитель продумує взаємне вітання, перевірку відсутніх учнів, перевірку робочих місць, оцінку зовнішнього вигляду учнів, забезпечення емоційного робочого настрою учнів.

• Організація діяльності учнів.

Учитель визначає необхідність подачі рапорту чергових (письмово чи усно), самоперевірки робочих місць, залучення уваги учнів до роботи словом, за допомогою сигналів та ін.

Б

• Коректування завдань етапу:

Усвідомлює вплив і розклади занять дня і тижня, гігієнічних умов і працездатності учнів.

• Коректування прийомів:

Виділяє і враховує особливості роботи конкретного колективу.

• Коректування діяльності учнів:

Продумує, як урахувати психологічні особливості окремих учнів класу.

В

• Аналіз реалізованих завдань:

Усвідомлює виховне значення цього етапу з урахуванням ситуа­тивних змін у готовності учнів до уроку.

• Виділення факторів, що впливають на організа­цію учнів:

Учитель оцінює прихід учнів у клас;

виділяє прийоми, що забезпечують підготовку робочих місць;

фіксує час, витрачений на відновлення го­товності до активної роботи.

• Оцінка діяльності учнів:

Фіксуються прийо­ми, що сприяють найефективнішому початку уроку.

Виявлення наявних знань, умінь і навичок

А

• Обґрунтування необхідності включення певного етапу.

Дидактична мета: виявлення й аналіз наяв­них у учнів знань, умінь і навичок;

Домінуюча функція:

контрольно-оцінювальна, навчальна, організуюча, орієнтувальна та ін.;

завдання етапу

контроль знань і вмінь, коректування їх, вияв­лення опорних знань тощо.

• Добір основного змісту, методів і засобів пізнан­ня.

Вчитель виділяє знання й уміння, що підляга­ють аналізу;

вибирає спосіб виявлення цих знань;

відбирає засоби подачі завдання (експеримент, дидактичні матеріали, ТЗН, програми, схеми, гра­фіки, малюнки і тощо).

• Організація діяльності учнів.

Виділяється мета діяльності учнів відповідно до мети уроку і постав­лених завдань;

розробляється методика і техноло­гія їхньої роботи;

учитель продумує, яким чином учням буде роз'яснено прийоми роботи;

як співвідносяться засоби, що активізують їхню і діяльність, із засобами подачі завдань;

як здійснюється контроль за виконуваною роботою, тобто як виділяються передбачувана оцінка діяль­ності, кількість оцінок, можливості об'єктивного підходу;

як буде здійснюватися підбиття підсумку вчителем чи учнями.

Б

• Коректування прийомів:

усвідомлюються використані методи навчання, їх поєднання, які з них і як сприяють реалізації завдань освіти, вихо­вання і розвитку.

• Уточнення змісту:

виділяються предметні знання й уміння, які необхідно коректувати, вдосконалювати і формувати з урахуванням змісту, способів і засобів пізнання й організації діяльності.

• Активізація діяльності учнів:

фіксуються ті на­вчально-пізнавальні вміння, що вдосконалюють­ся і формуються на даному етапі, а також роз­маїтість прийомів і форм, що активізують діяльність учнів.

В

• Аналіз реалізованої мети і завдань навчання.

Учи­тель аналізує, чи досягнуто мети, чи розв'язано поставлені завдання, який рівень знань учнів ви­явлено, чи відповідають: зміст — матеріалу, методи навчання й організація — діяльності; виділяє фактори, що впливають на засвоєння знань, тобто доступність завдань за змістом, уміння орієнтува­тися у відповідях учнів, уміння варіювати поста­новкою питання; обґрунтовує відповідність діяль­ності учнів їхнім пізнавальним можливостям: фор­ми роботи, їх поєднання, індивідуальні особливості учнів і невикористані можливості їх пізнавальної і діяльності.

Ознайомлення з новим матеріалом

А

• Обгрунтування вибору даного етапу.

Дидактична мета: ознайомлення учнів з новим матеріалом; домінуюча функція — розкриття нових знань і вмінь. Завдання етапу — повідомлення нового матеріалу, розширення і поглиблення наявних знань.

• Добір основного матеріалу, методів і засобів на­вчання.

Учитель виділяє види знань, що викладаються, перевіряє, чи повністю відбито обсяг знань, чим зумовлено їхнє недостатньо повне розкриття, що відомо учням з інших розділів курсу чи інших дисциплін.

Виділяє логіку розкриття змісту.

Ви­бирає методи навчання й усвідомлює їхнє значення (інформацію вчителя, текст підручника чи кни­ги, експеримент, кіно-, діафільми, малюнки, таб­лиці, повідомлення учнів і т. ін.).

• Організація діяльності учнів.

Учитель продумує підготовку учнів до розв'язання завдань уроку;

як забезпечити мотивацію досліджуваних знань і здійснити постановку завдання на основі експе­рименту чи практичної ситуації, а також худож­ньої літератури;

усвідомлює формулювання гіпо­тези; планує розкриття питання у формі повідом­лення вчителя, пошукової самостійної роботи учнів, учнівського дослідження на основі експе­рименту, ТЗН, дидактичних матеріалів, тексту підручника;

виділяє, як буде проведено аналіз от­риманих результатів і які будуть зроблені з них висновки.

Б

• Коректування методу:

Виділяються використо­вувані методи навчання, їхня відповідність роботі певного класу. Конкретизуються плановані завдан­ня освіти, виховання, розвитку.

• Коректування матеріалу:

Продумується відповідність методів і засобів пізнання конкрет­ним умовам роботи (вибір дослідів, екранно-зву­кових засобів і т.ін.).

• Активізація діяльності учнів:

Виявляються мож­ливості посилення мотивації знань і диференці­йованого підходу до учнів, формування навчаль­но-пізнавальних умінь (активне сприйняття на­вчальної інформації, робота з книгою та іншими джерелами інформації).

В

• Аналіз реалізованої мети і завдань навчання.

Учи­тель фіксує, як удалося виконати поставлені зав­дання, чи сприяє цьому зміст матеріалу, чи пра­вильно обрано прийоми роботи вчителя, їхнє по­єднання, чіткість у постановці завдань вивчення і чергових пізнавальних завдань.

• Виділення факторів, що впливають на засвоєння знань:

Усвідомлюється необхідність обгрунтування значимості вивченого матеріалу; розкривається зв'язок із життям, практикою, із завданнями дер­жави (врахування специфіки місцевого виробниц­тва, природного оточення).

• Оцінка керівництва діяльністю учнів і зростання їхніх пізнавальних можливостей.

Оцінюється логічність і чіткість викладу;

частка самостійності учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особли­востей;

можливість організації пізнавальної діяль­ності на більш високому рівні.

• Забезпечення планованого рівня знань.

Повторення матеріалу

А

• Обґрунтування вибору даного етапу.

Дидактична мета: засвоєння знань і вмінь на рівні запам'ято­вування;

домінуюча функція — закріплення мате­ріалу;

завдання етапу — виділення й повторення вузлових моментів і усвідомлення їх, аналіз резуль­татів засвоюваних чи засвоєних знань, діагности­ка і коректування знань тощо.

• Добір основного змісту.

Учитель виділяє види знань і їхні компоненти, що підлягають засвоєнню учнями на даному рівні; встановлює зв’язок між основними знаннями (уміннями).

• Організація діяльності учнів.

Учитель продумує пояснення учнями мети виконуваного завдання;

роз'яснення прийомів роботи з матеріалом, що повторюється;

вибір форм роботи учнів (індивіду­альна, групова, колективна);

добір засобів їхньої діяльності (завдання, питання, вправи та ін.);

ви­рішує, як проведе контроль за роботою, тобто об­говорення результатів виконаного завдання.

Б

• Коректування методу (прийомів):

Виявляється відповідність методів роботи вчителя завданням даного етапу.

Аналізуються можливості закріплен­ня знань у ході пояснення.

• Уточнення змісту:

Виділяється головне і проду­мується, як підбити підсумки роботи: у формі уза­гальнення вчителя чи учня, на основі повідомлен­ня чи роботи з підручником.

• Активізація діяльності учнів:

Виявляється мож­ливість використання ігор, спілкування учнів одне з одним;

формування навчально-пізнавальних умінь: осмислення навчального матеріалу, логічне його запам'ятовування, виділення головного.

В

• Аналіз реалізованої мети і завдань навчання.

Учи­тель установлює відповідність відібраного матері­алу, методів і форм роботи, а також організації діяльності учнів рівню засвоєних знань.

• Усвідомлення значимості матеріалу, винесеного для повторення.

Оцінка діяльності учнів проводить­ся відповідно до їхніх пізнавальних можливостей, керуванням діяльністю і контролем за роботою.

Удосконалення і застосування знань і вмінь

А

• Обгрунтування вибору даного етапу.

Дидактична мета: засвоєння умінь користатися знаннями;

ус­відомлення практичної значимості досліджувано­го матеріалу в науці, техніці, житті, навчальній діяльності;

домінуюча функція — застосування знань за зразком у новій чи незнайомій діяльності;

завдання етапу — практичне оперування отрима­ною інформацією на 2—3 рівнях засвоєння, одер­жання нових знань на основі наявних, розкриття значимості вивченого матеріалу та ін.

• Добір змісту, методів і засобів пізнання.

Учитель виділяє знання, що підлягають обгрунтуванню чи засвоєнню на рівні застосування; продумує, як застосувати їх у науці, техніці, повсякденному житті й у практичній діяльності; вибирає спосіб роботи; відбирає засоби подачі завдання.

• Організація діяльності учнів.

Учитель продумує обстановку і формулювання мети діяльності й роз­криття значення виконуваного завдання на основі аналізу явища чи проблемної ситуації;

планує орга­нізацію роботи включно з вибором форм роботи, обговорення чи представлення плану роботи учням, роз'яснення прийомів роботи, добір засобів діяль­ності;

визначає, як буде проведено контроль за ро­ботою учнів, включно з попередженням помилок, самоконтролем на окремих етапах роботи;

фіксує вміння, що виносяться на контроль учителю, еле­менти знань і вмінь, що визначають оцінку роботи.

Б

• Коректування методу:

Зіставляються обрані прийоми роботи з рівнем засвоєння та завданням навчання.

Виділяються етапи дії учнів відповідно рівню засвоєння.

Коректується організація робо­ти і засобів діяльності учнів із формами і засобами постановки завдань: використання програмованого контролю, коментованого пояснення, колективно­го обговорення тощо.

• Уточнення змісту:

Коректуються виділені знан­ня й уміння відповідно до поставлених завдань: до уроку долучаються додаткові елементи, обґрунто­вується розбіжність планованого рівня засвоєння з програмою; виділяються знання й уміння, що будуть удосконалюватися в ході уроку.

• Активізація пізнавальної діяльності:

Виявляєть­ся можливість посилити мотивацію діяльності учнів; планується формування навчально-пізна­вальних умінь шляхом відображення етапності при виконанні дослідів, розв'язання завдань, викори­стання роботи з книгою.

В

• Оцінка реалізованої мети і завдань навчання.

Учитель усвідомлює, чи досягнуто мети і чи роз­в'язано поставлені завдання;

чи відповідають рівню засвоєння і завданням даного етапу зміст, методи і форми роботи вчителя й організація діяльності учнів;

яка роль використаних засобів навчання в реалізації поставлених завдань.

• Виділення факторів, що впливають на засвоєння знань.

Учитель відзначає необхідність диферен­ційованого підходу до учнів, особливо в роботі зі слабовстигаючими і найбільш підготовленими уч­нями, цілеспрямованого формування вмінь, роз­витку спілкування учнів, поетапного керівництва роботою учнів, цілеспрямованого застосування засобів наочності і ТЗН.

• Оцінка діяльності учнів.

Учитель виявляє відповідність рівня самостійності рівню підготов­леності учнів і завданням даного етапу, можливість зростання ступеня самостійності.

Систематизація й узагальнення знань

А

• Обґрунтування вибору даного етапу.

Дидактична мета: виявлення головного і встановлення зв'язків у матеріалі, що вивчається, і вивченого раніше;

домінуюча функція — контрольно-перевірочна, на­вчальна, ціннісно-орієнтаційна;

задача етапу — підбиття підсумків роботи учнів; виділення най­головнішого в досліджуваному матеріалі;

підкрес­лення зв'язків між окремими питаннями дослі­джуваного матеріалу;

виділення змістовно-логіч­них зв'язків між різними видами знань;

розкриття того, що вивчається, в системі раніше засвоєних знань у науці, техніці, житті; виділення провідних ідей і усвідомлення їх учнями.

• Добір основного змісту, методів і засобів пізнан­ня.

Учитель виділяє знання й уміння, що підляга­ють систематизації та узагальненню;

вибирає спосіб систематизації, а також засоби систематизації й узагальнення (таблиці, схеми, графіки, .діаграми, порівняльні плакати, кодограми та ін.).

• Організація діяльності учнів.

Учитель продумує мету діяльності учнів відповідно до мети уроку і поставлених завдань; планує організацію роботи учнів;

вибирає форму роботи;

обдумує контроль за роботою учнів.

Б

• Коректування методів:

Усвідомлюється відповідність прийомів роботи вчителя завданням даного етапу.

Виявляються їхні можливості у ви­робленні навичок правильно співвідносити знан­ня й уміння одне з іншим.

• Уточнення змісту:

Продумується, як здійснити систематизацію й узагальнення знань за темою із залученням знань з інших дисциплін на основі загальних завдань теми, як підвести до формуван­ня наукової картини світу.

• Активізація діяльності учнів:

Виявляються мож­ливості дискусійного обговорення питань, роботи над помилками, формування навчально-пізнаваль­них умінь.

В

• Аналіз реалізованої мети і завдань навчання.

Вчи­тель обґрунтовує відповідність реалізованого ком­плексу поставлених завдань змісту, формам і ме­тодам роботи вчителя в єдності з організацією діяльності учнів;

фіксує прийоми роботи вчителя й учнів із цілеспрямованого розв'язання поставлених завдань;

усвідомлює нереалізовані можли­вості формування узагальнених знань і умінь.

• Виділення факторів, що впливають на засвоєння і знань.

Учитель усвідомлює, що дало учням обгрун­тування значимості матеріалу, який узагальнюєть­ся; розкриття практичного застосування знань та перспектив і використання діяльності учнів; но­визна подачі знань, форм і засобів діяльності.

• Оцінка діяльності учнів.

Учитель усвідомлює фактори, що сприяли чи ускладнювали досягнен­ня мети: добре знайомі прийоми систематизації й узагальнення;

виділяє прийоми, що враховували особисті властивості учнів, як впливає інтеграція навчальної та інших видів діяльності;     як викорис­товувалися знання, отримані на основі засобів масової інформації (кіно, телепередач тощо).

Організація роботи вдома

А

• Обґрунтування необхідності даного етапу.

Ди­дактична мета: самоконтроль і оцінка своєї діяль­ності з оволодіння знаннями;

домінуюча функ­ція — організуюча, навчальна, контролююча та ін.;

завдання етапу — перевірка ступеня за­своєння вивченого, тренування в застосуванні знань і вмінь, творча робота, розширення і по­глиблення вивчених знань, одержання додатко­вих нових відомостей основного змісту і прийомів роботи.

Учитель виділяє для повторення і опра­цювання вдома матеріал, що розбирався на уроці; обґрунтовує включення нового порівняно з ви­вченим;

визначає відомі прийоми роботи учнів, якими вони будуть користатися; планує час для виконання роботи.

• Організація діяльності учнів.

Учитель продумує, як буде інструктувати учнів про домашнє завдан­ня;

виділяє обсяг роботи, обов'язковий для кож­ного учня; обдумує елементи НОП при виконанні домашнього завдання, вимоги до оформлення.

Б

• Коректування прийомів:

Продумується, які по­чуття учнів мобілізовані і на розв'язання яких зав­дань вони спрямовані.

• Уточнення змісту:

Проводиться диференціація обсягу і характеру завдання, обґрунтовується її необхідність.

• Активізація діяльності учнів:

Виділяється, що буде сприяти організації і мотивації роботи вдома.

В

• Виділення факторів, що впливають на засвоєння знань.

Учитель оцінює обсяг заданого матеріалу і його відповідність змісту і прийомам роботи учнів.

• Оцінка діяльності вчителя з організації роботи вдома.

Учитель усвідомлює, чи є зрозумілою мета ви­конуваної роботи учнями вдома;

виділяє прийоми роботи вчителя (запис у щоденники, місце і час, відведений на даний етап).

До розвитку творчої діяльності вчителя

Щоб підтримати інтерес учня до навчального процесу, необхідна творча організація уроку. Творчість у діяльності вчителя може виявлятися по-різному. Найчастіше творчість виявляється в розробці нових прийомів, форм і засобів роботи вчителя, у їхніх оригінальних поєднаннях; в удос­коналюванні, раціоналізації, модернізації відомо­го відповідно до нових завдань, ідей, підходів до досліджуваного матеріалу; в умінні бачити безліч варіантів розв'язання одного й того самого постав­леного завдання; в умінні трансформувати мето­дичні рекомендації, теоретичні положення в кон­кретні дії. Вищим рівнем творчості вчителя вва­жають створення принципово нових систем на­вчання.

Творча діяльність учителя характеризується не лише особливим підходом до реальної практичної ситуації, а й компетентним передбаченням резуль­татів своєї праці; ґрунтується на завданнях вимог до сучасного процесу навчання, тобто до знань і вмінь з предмета, що сформульовані в навчальних програмах, до навчального матеріалу на даному етапі їхнього розвитку, до побудови уроку в умо­вах сучасного навчального процесу залежно від реальних умов роботи.

Виділені вимоги можуть бути успішно реалізо­вані в навчальному процесі уроку лише тоді, коли вчитель володіє відповідними проектувальними вміннями: теоретично обґрунтовує добір навчаль­ного матеріалу і групує його з урахуванням сучас­них методичних підходів, проводить добір і моди­фікацію навчальних посібників, обґрунтовує вибір структури уроку і керує засвоєнням навчального матеріалу, проводить коректування мети, оцінює організацію уроку, виділяє зовнішні фактори, що впливають на результативність навчання.

Методологічною основою формування такого мислення слід вважати оволодіння вчителем загальними методами проектування навчального і процесу. Уміння користатися такими методами забезпечує можливості творчої організації уроку і виробляє особистісне ставлення до постійного вдосконалення навчального процесу.

Учителю про керування пізнавальним процесом

Ефективність уроку визначається, насамперед, результатами пізнавального процесу; найважливі­шими показниками при цьому є сформованість предметних знань і вмінь, їх практичне викорис­тання. Ці критерії навченості учнів вимагають від учителя чіткого виділення конкретних елементів знань і вмінь у всіх ланках уроку. Цілеспрямоване виділення вчителем в уроці конкретно-предмет­ної структури, орієнтованої на компонентний склад виду знання, дає йому змогу контролювати свої дії, спрямовані на кінцевий результат навчання.

Виділення в меті уроку рівня засвоєння знань і вмінь також націлює вчителя на кінцевий резуль­тат навчання. Відповідно до рівня засвоєння на­вчального матеріалу вчитель організує процес на­вчання. При цьому істотно змінюються функції компонентів традиційної побудови уроку.

Цей процес ще більш посилюється, якщо учень стає повноправним співучасником пізнавального процесу. Щоб учитель міг керувати діяльністю учня, необхідно ввести в урок структуру, орієнтовану на поелементний склад методів пізнання предмета чи пізнавального циклу. Такий підхід до організації навчального процесу також змінює функції загаль­ноприйнятих структурних елементів уроку.

Таким чином, щоб учитель міг керувати пізнаваль­ним процесом учня з урахуванням знань, вмінь, що формуються, і методів науки, він має усвідомлювати спрямованість кожної своєї дії. У цьому йому допома­гає спеціальна функціональна структура уроку.

Поряд з результатами освіти сучасний навчаль­ний процес уроку, виконуючи соціальне замовлен­ня суспільства з цілеспрямованого виховання учня, повинен забезпечити мотивацію навчання школя­ра, що підвищує результати пізнавального проце­су. Пов'язуючи це завдання з особливостями змісту предмета, учителю слід особливу увагу приділяти усвідомленню учнями цінності одержуваних ними знань і формуванню переконань у необхідності дос­ліджуваного для перетворення навколишньої дійсності. Виділені показники вихованості шко­ляра вирішуються в більших блоках змісту — сис­темі уроків. На уроці вирішенню виховних зав­дань, що посилюють результати навчання, вклю­чається як розкриття окремих методичних завдань, які розширюють дії вчителя й учнів.

Дуже важливо, щоб учитель розкривав учням цінність досліджуваного, допомагав усвідомити значимість одержуваних знань не лише як необ­хідних учню, а й як суттєво важливих суспільству. Позитивні зміни у ставленні учня до навчального процесу при зсуві мотивів у бік соціальних мож­ливі у разі виконання таких умов: по-перше, роз­криття в процесі роботи над досліджуваним мате­ріалом розширеної шкали цінності одержуваних знань. Показ значимості знань у розвитку народ­ного господарства країни — для розв'язання со­ціально-економічних проблем; значимості знань у майбутній трудовій діяльності — для розвитку загальнотрудових навичок і вмінь, для формування знань і уявлень про виробництво, для формуван­ня основи майбутньої професії; значимість знань у життєво-пізнавальному досвіді — для самостійно­го пізнання чи ознайомлення з дійсністю, для са­моствердження; значимість знань у процесі навчан­ня — для одержання подальших знань, для вико­ристання знань у практичній діяльності, для ово­лодіння способом самоосвіти, для формування переконань у знаннях.

Шкала цінності знань розглядається вчителем як оцінні знання.

Другою умовою формування позитивних мо­тивів є надання учню можливості здійснювати вибірковість своїх дій.

Для керування діяльністю учнів з метою підви­щення результатів навчання вчителю дуже важли­во цілісно подавати можливі варіанти організації уроку, зумовлені особливостями змісту предмета, і співвідношення розв'язуваних методичних зав­дань.

Стосовно до різних видів знань пізнавальний процес, який організовується на уроці, конкрети­зується. У практичній же діяльності вчителя струк­турні елементи уроку видозмінюються і комбіну­ються по-різному. Однак виділені пізнавальні структури уроку можуть бути орієнтовною осно­вою діяльності вчителя в організації керованого навчального процесу.

Висновок

Конструюючи урок, учитель повинний врахо­вувати не лише особливості змісту, а й законо­мірності його засвоєння і процес навчання, забез­печуючи при цьому активну самостійну діяльність учнів.

Діяльність учня на уроці завжди підпорядкова­на головному завданню уроку — засвоєнню ос­новних елементів знань на визначеному рівні. Активна робота школярів на уроці забезпечується через форми і засоби їхньої діяльності.

Особливості змісту матеріалу і закономірності навчання зумовлюють і діяльність учителя. Його дії на уроці спрямовані на розкриття головних еле­ментів змісту, організуючи діяльність учнів на їх засвоєння.

Сукупність конкретних освітніх завдань уроку визначає послідовність досліджуваного матеріалу. Відпрацювання його здійснюється у вигляді різно­манітних навчальних ситуацій, що можуть успіш­но розв'язувати і додаткові завдання, наприклад, виховання і розвиток учня.

Такий підхід до уроку концентрує увагу вчи­теля на основних методичних положеннях: пла­нуванні комплексу завдань уроку, виділенні го­ловного при доборі змісту відповідно до постав­лених завдань, а також на організацію діяльності учнів.

Психологічні притчі

Ми всі потрібні

Одного разу в маленькому містечку побудували церкву. Усі жителі міста ходили і насолоджувалися красою цієї церкви.
Але на верхівці, в дошках даху, один маленький цвяшок чув усі похвали і розмови про церкву.
Він чув, що люди хвалили усі частини церкви, але нічого не казали про нього. Про всі частини говорили: про арки, про хрест, про дзвіницю, про все говорили... Але ніхто ні словечка не сказав про цвях...
«Якщо я такий незначний, то я тут нікому не потрібен», — подумав цвях і вискочив з дошок, до яких він був прибитий.
В ту ж ніч, коли він дізнався про свою непотрібність і вискочив, падав сильний дощ. На місці, де вже не було цвяха, стала роз’їжджатися черепиця, і через утворену дірку почала проникати вода.
Уся церква була залита водою. Фарба стекла зі стін, Біблія була зіпсута, а всі прекрасні мозаїки позмивалися.
Ось так стається... із-за одного цвяха. Все руйнується.
Хоча багато хто нас не хвалить, хоч ми й невідомі, проте всі ми потрібні.

Про чисті помисли

Одна подружня пара переїхала на нову квартиру.
Вранці, щойно прокинувшись, дружина зиркнула у вікно й побачила сусідку, яка вивішувала випрану білизну.
— Поглянь, яка брудна білизна у неї, — сказала вона чоловіку.
Але той читав газету й не звернув уваги на слова жінки.
— Напевно, у неї погане мило або вона зовсім не вміє прати. Варто було б її навчити цій справі.
І кожного разу, коли сусідка розвішувала білизну, дружина дивувалася, яка вона брудна.
Одного прекрасного ранку, поглянувши у вікно, вона вигукнула:
— О! Сьогодні білизна чиста! Певно, навчилася нарешті прати!
— Та ні, — сказав чоловік, — просто я нині встав рано і помив вікно.

Так і в нашому житті: усе залежить від вікна, через яке ми дивимося на світ.
І перш ніж наводити критику на інших, необхідно переконатися, що наші серця й помисли чисті.

Чашка кави

Група випускників, успішних і кар'єрних, прийшли в гості до свого старого професора. Звичайно ж, незабаром розмова зайшла про роботу: випускники скаржилися на численні труднощі й життєві проблеми. Запропонувавши своїм гостям каву, професор пішов на кухню і повернувся з кавником і підносом, заставленим найрізноманітнішими чашками - порцеляновими, скляними, пластиковими, кришталевими і простими, і дорогими, і вишуканими.
Коли випускники розібрали чашки, професор сказав:
— Якщо ви помітили, усі дорогі чашки розібрані. Ніхто не вибрав простих і дешевих. Бажання мати для себе тільки краще і є джерелом ваших проблем. Зрозумійте, що чашка сама по собі не робить каву кращою. Іноді вона просто дорожча, а іноді навіть приховує те, що ми п'ємо. Те, що ви дійсно хотіли, було кавою, а не чашкою. Але ви свідомо вибрали кращі чашки. А потім почали розглядати, кому яка чашка дісталася. А тепер подумайте: життя — це кава, а робота, гроші, суспільство — це чашки. Це всього лише інструменти для збереження Життя. Те, яку чашку ми маємо, не визначає і не змінює якості нашого Життя. Іноді, концентруючись тільки на чашці, ми забуваємо насолодитися смаком кави. Насолоджуйтеся своєю кавою!
У найщасливіших людей немає всього кращого. Але вони витягають усе краще з того, що є. Щастя в тому, щоб хотіти те, що в тебе є. А не в тому, щоб мати те, чого хочеш.

Цінність часу

Уявіть, що у вас є банківський рахунок, на який щоранку вплачують $86 400. Але цей баланс не переноситься на наступний день. Тобто, кожного вечора банк забирає з вашого ранку все те, що вони не змогли витратити за день. Що б ви робили? Використовували б кожен цент, правда? Кожен з нас має такий банк. І це - ЧАС. Кожного ранку ви отримуєте 86 400 секунд. Кожної ночі, час, який ви не використали для певних цілей, вичеркується як втрачений. Він не переноситься на наступний день. Перевищити баланс не можна, тож кожного ранку для вас відкривається новий рахунок. А кожної ночі все невикористане згоряє. [...-не люблю "розмусолення"]
Ви повинні жити теперішнім і користати з того балансу, який маєте. Інвестуйте з розумом, щоб отримати здоров'я, радість і успіх!
Час пливе! Живіть достойно.

Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО РОКУ, уявіть себе студентом, що правалив курс.
Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО МІСЯЦЯ, уявіть себе матір'ю, що передчасно народила дитину.
Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО ТИЖНЯ, уявіть себе редактором щотижневика.
Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ГОДИНИ, уявіть себе закоханими, що чекають на зустріч.
Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ХВИЛИНИ, уявіть себе людиною, що запізнилася на потяг.
Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ СЕКУНДИ, уявіть себе особою, яка щойно уникнула нещасного випадку.
Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ МІЛІСЕКУНДИ, уявіть себе спортсменом, що виграв срібну медаль на Олімпіаді.

Цінуйте кожну СВОЮ мить! І цінуйте ще більше, коли проводите її з кимось особливим, з тим, хто цього заслуговує. І пам'ятайте: час ні на кого не чекає.

Вчорашнє - це вже історія. Що буде завтра - таємниця. Сьогодення - це дар. Ось чому його і називають "теперішнім\подарунком" (гарна гра слів: present - у значенні "теперішнє" і present - як подарунок, презент)

Гра почуттів

Кажуть, що одного разу зібралися в одному куточку землі разом всі людські почуття і якості…
Коли НУДЬГА позіхнула вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: "А давайте грати в хованки!?...
ІНТРИГА підвела брову:
- Хованки? Що це за гра??...
БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що один з них, наприклад, ВОНО, жмуриться, закриває очі і лічить до мільйона, тоді як інші ховаються. Той, хто буде знайдений останнім, стане жмуритися наступного разу і так далі…
ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так стрибала, що переконала СУМНІВ, ось тільки АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилася брати участь в грі.
ПРАВДА вважала за краще не ховатися, тому що врешті-решт її завжди знаходять.
ГОРДІСТЬ сказала, що це абсолютно безглузда гра (її нічого окрім себе самої не хвилювало).
А БОЯЗСТВУ дуже не хотілося ризикувати...
- Раз, два, три...- почало рахунок БОЖЕВІЛЛЯ…
Першою сховалася ЛІНЬ, вона сховалася за найближчим каменем на дорозі, ВІРА піднялася у небеса, а ЗАЗДРІСТЬ сховалася в тіні ТРІУМФУ, який власними силами вмудрився підійнятися на верхівку найвищого дерева.
БЛАГОРОДСТВО дуже довго не могло сховатися, оскільки кожне місце, яке воно знаходило, здавалося ідеальним для його друзів…
Кришталево чисте озеро - для КРАСИ.
Розщелина дерева - так,… це для СТРАХУ.
Крило метелика - для ЧУТТЄВОЇ НАСОЛОДИ.
Подув вітерця - адже це для СВОБОДИ! І воно замаскувалося в промінці сонця.
ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов тільки для себе тепле і затишне містечко…
БРЕХНЯ сховалася на глибині океану (насправді вона сховалася у веселці)…
ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ зачаїлися в жерлі вулкана…
ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ… навіть не пам'ятаю, де вона сховалася, так це і не важливо…
Коли БОЖЕВІЛЛЯ долічило до 999999, ЛЮБОВ все ще шукала де б їй сховатися, але все вже було зайняте. Але раптом вона побачила чудовий трояндовий кущ і вирішила сховатися серед його кольорів.
- Мільйон, - злічило БОЖЕВІЛЛЯ і почало шукати…
Першою воно, звичайно ж, знайшло ЛІНЬ. Потім почуло, як ВІРА сперечається з БОГОМ, а про ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ воно дізналося по тому, як тремтить вулкан…
Потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ, то здогадалася, де ховається ТРІУМФ…
ЕГОЇЗМ і шукати було не потрібно, тому що місцем, де він ховався, став вулик бджіл, які вирішили вигнати непрошеного гостя…
У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка і побачило КРАСУ.
СУМНІВ сидів за огорожею, вирішуючи, з якого ж боку йому сховатися…
Отже всі були знайдені: ТАЛАНТ - в свіжій і соковитій траві, ПЕЧАЛЬ – в темній печері, БРЕХНЯ - у веселці (якщо чесно, то вона ховалася на дні океану). Ось тільки ЛЮБОВ знайти не могли...
БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, в кожному струмочку, на вершині кожної гори і, нарешті, віно вирішило подивитися в трояндових кущах, і коли розсовувало вітки, почуло крик...
Гострі шпильки троянд поранили ЛЮБОВІ очі…

БОЖЕВІЛЛЯ не знало що і робити, почало вибачатися, плакало, благало, просило вибачення і як спокуту своєї провини пообіцяло ЛЮБОВІ стати її поводирем…

Про найважливіше

Якось професор філософії на своїй черговій лекції взяв п'ятилітрову скляну банку й наповнив її каменями, кожний з яких був не менше трьох сантиметрів у діаметрі. Після чого запитав студентів, чи повна банка?

Всі відповіли: так, повна.

Тоді він відкрив банку горошку й висипав її вміст у більшу банку. Горошок зайняв вільне місце між каменями. Ще раз професор запитав студентів, чи повна банка?

Всі відповіли: так.

Тоді він взяв коробку з піском, і висипав її в банку. Природно, пісок зайняв повністю існуюче вільне місце.

У черговий раз професор запитав студентів, чи повна банка? Відповіли: так, і цього разу однозначно, вона повна.

Тоді з-під стола він дістав склянку із водою й вилив її в банку до останньої краплі, розмочуючи пісок.

Студенти засміялися.

А зараз я хочу, щоб ви зрозуміли, що банка - це ваше життя. Камені - це найважливіші речі вашого життя: родина, здоров'я, друзі, діти - все те, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше втратиться. Горошок - це речі, які особисто для вас стали важливими: робота, дім, автомобіль. Пісок - це все інше, дрібниці.

Якщо спочатку наповнити банку піском, не залишиться місця, де могли б розміститися горошок і камені. І також у вашому житті, якщо витрачати увесь час і всю енергію на дрібниці, не залишається місця для найважливіших речей. Займайтеся тим, що вам приносить щастя: грайте з вашими дітьми, приділяйте час дружинам, зустрічайтеся із друзями. Завжди буде ще час, щоб попрацювати, зайнятися прибиранням будинку, полагодити й помити автомобіль. Займайтеся, насамперед, каменями, тобто найважливішими речами в житті; визначите ваші пріоритети: інше - це тільки пісок.

Тоді одна студентка запитала професора, яке значення має вода?

Професор посміхнувся.

- Я радий, що ви запитали мене про це. Я це зробив для того, щоб довести вам, що, як би не було ваше життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля

Про мандрівника і його пса

По довгій, кам’янистій, виснажливій дорозі йшла людина з собакою. Йшла вона собі йшла, втомилася, собака теж утомився. Раптом перед ними - оазис! Прекрасні ворота, за огорожею - музика, квіти, дзюркіт струмка, словом, відпочинок.
- Що це таке? - запитав мандрівник у вартового.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш ввійти і відпочити по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни...
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але з мною собака.
- Шкодую, але з собаками не можна. Його доведеться залишити тут.
І мандрівник пішов далі. Через якийсь час дорога привела його на ферму. Біля воріт теж сидів вартовий.
- Я хочу пити - попросив мандрівник.
- Заходи, у дворі є колодязь.
- А мій собака?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Знайдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Сторож біля палацу неподалік сказав мені, що рай - там.
- Бреше він. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?
- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає своїх друзів.

Притча про матір

Молода Мати тільки вступила на шлях материнства. Тримаючи малюка на руках і посміхаючись, вона задумалась: "Як довго триватиме це щастя?" А Янгол промовив до неї: "Шлях материнства довгий і важкий. І ти постарієш, перш ніж досягнеш кінця його.Но, знай, кінець буде краще, ніж початок ". Але, молода Мати була щаслива, і вона не могла припустити, що може бути що-небудь краще, ніж ці роки. Вона грала зі своїми дітьми і по дорозі збирала для них квіти, і купала їх у потоках чистих вод; і сонце їм радісно світило, і молода Мати кричала: "Ніщо не може бути більш прекрасним, ніж цей щасливий час!" І коли настала ніч , і почалася буря, і темна дорога стала не видно, а діти тремтіли від страху і холоду, Мати обняла їх, притиснула близько до серця і вкрила своїм покривалом ... І діти сказали: "Мамо, ми не боїмося, тому що ти - поруч і нічого страшного статися не може ".

І коли настав ранок, вони побачили гору поперед себе, і діти стали підніматися вгору, і стомилися ... І Мати теж була стомлена, але весь час казала дітям: "Потерпіти: ще трохи, і ми - там". І коли діти піднялися, і досягли вершини, вони сказали: "Мамо, ми ніколи б не зробили цього без тебе!"

І тоді Мати, лягаючи вночі, подивилась на зірки і сказала: "Це - кращий день, ніж минулий, оскільки діти мої дізналися силу духу перед обличчям труднощів. Вчора я дала їм хоробрість. Сьогодні я дала їм силу ".

І наступного дня з'явилися дивні хмари, які затемнювали землю. Це були хмари війни, ненависті і зла. І діти шукали в темряві свою Мати ... і коли натрапили на неї, Мама сказала їм: "Підніміть свої очі до Світла". І діти подивилися і побачили вище цих хмар Вічну Славу Всесвіту, і це вивело їх з темряви.

І тієї ночі Мати сказала: "Це - найкращий день з усіх, оскільки я показала моїм дітям Бога".

І дні проходили, і тижня, і місяці, і роки, і Мати постаріла, і трохи згорбилась ... Але діти її були високими і сильними, і сміливо йшли по життю. І коли шлях був дуже важкий, вони піднімали її і несли, оскільки вона була легка, як пір'їнка ... І нарешті вони піднялися на гору, і вже без неї змогли побачити, що дороги буде біла, а золоті ворота широко відкриті.

І Мати сказала: "Я досягла кінця мого шляху. І тепер я знаю, що кінець краще, ніж початок, тому що мої діти можуть йти самі, а їх діти - за ними ".

І діти сказали: "Мамо, ти будеш завжди з нами, навіть коли пройдеш крізь ці ворота". І вони стояли, і спостерігали, як вона продовжувала йти один і як ворота закрилися за нею. І тоді вони сказали: "Ми не можемо бачити її, але вона все ще з нами. Мама - більше ніж пам'ять. Вона - Жива Присутність ... .... "

Сліди на піску

Якось одній людині приснився сон. Йому снилося, що він йде піщаним берегом, а поряд з ним — Господь. На небі пропливали картини з його життя, і після кожної з них він помічав на піску два ланцюжки слідів: одну — від його ніг, іншу — від ніг Господа.
Коли перед ним промайнула остання картина з його життя, він озирнувся на сліди на піску. І побачив, що часто вздовж його життєвого шляху тягнувся лише один ланцюжок слідів. Помітив він також, що це були найважчі і нещасні часи в його житті.
Він сильно засмутився, і став запитувати Господа:
— Хіба ж не Ти говорив мені: якщо слідуватиму шляхом Твоїм, Ти не залишиш мене? Але я помітив, що в найважчі часи мого життя лише один ланцюжок тягнувся по піску. Чому ж Ти залишав мене, коли я найбільше потребував Тебе?
Господь відповів:
— Моє миле, миле дитя. Я люблю тебе і ніколи тебе не покину. Коли були у твоєму житті горе і випробування, ти бачив лише один ланцюжок слідів, тому що в ті часи Я ніс тебе на руках…

Твій хрест

Одній людині здавалося, що він живе дуже важко. І пішов він одного разу до Бога розповісти про свої нещастя і попросив у Нього:
— Можна, я виберу собі інший хрест?
Подивився Бог на людину з посмішкою, завів його в сховище, де були хрести, і каже:
— Вибирай.
Зайшов чоловік в сховище, подивився і здивувався: «Яких тільки тут немає хрестів — і маленькі, і великі, і середні, і важкі, і легкі». Довго ходив чоловік по сховищу, вишукуючи найменший і легкий хрест, і, нарешті, знайшов маленький-маленький, легенький-легенький хрестик, підійшов до Бога і каже:
— Боже, можна мені взяти цей?
— Можна, — відповів Бог. – Це і є твій власний.

Осінь

 Одного разу сліпий чоловік сидів на сходинках будівлі з капелюхом біля ніг і табличкою з написом: «Я сліпий, будь ласка, допоможіть». Одна людина проходив повз і зупинився. Він побачив інваліда, у якого було всього лише кілька монет у капелюсі. Він кинув туди пару монет, без дозволу написав нові слова на табличці, залишив її сліпій людині і пішов. До кінця дня він повернувся і побачив, що капелюх сповнена монет. Сліпий впізнав його по кроках і запитав, чи не він був той чоловік, що переписав табличку. Сліпий також хотів дізнатися, що саме він написав. Той відповів: «Нічого такого, що було б неправдою. Я просто написав на ній трохи по-іншому ». Чоловік посміхнувся і пішов.

Нова напис на табличці був таким: «Зараз осінь, але я не можу її побачити».

Притча про розуміння

 Одного разу стояли музиканти і грали на своїх інструментах, супроводжуючи гру співом. Під їх музику, в такт із звуками і акордами, танцювала, марширувала і рухалася маса людей.

 Один глухий від народження дивився на все це видовище і дивувався. Він питав себе: «Що це значить? Невже тільки тому, що ті люди виробляють зі своїми інструментами різні штуки, нахиляють їх то туди, то сюди, піднімають, опускають і тому подібне, вся ця юрба людей дуріє, стрибає, виробляє різні дивні рухи тіла і взагалі приходить в такий азарт? »

 Для глухої людини все це видовище було нерозв'язним питанням, тому що йому бракувало слуху, і внаслідок цього для нього було незбагненно то захоплене рушійне почуття, яке пробуджується в нормальному людині звуками музики.

 А Вам що не дістає, щоб розуміти оточуючих людей?

Притча про надію

 Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули. Було так тихо, що чулося як вони розмовляють:

 Перша сказала: - Я СПОКІЙ, на жаль, люди не вміють мене зберегти, думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути! І вогник цієї свічки згас.

 Друга сказала: - Я ВІРА, на жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому немає сенсу мені горіти далі, ледве вона вимовила це, подув легкий вітерець і загасив свічку.

 Третя свіча вимовила: - Я ЛЮБОВ, у мене немає більше сил горіти далі, люди не цінують мене і не розуміють, вони ненавидять тих, які їх люблять найбільше - своїх близьких. І ця свічка згасла.

 Раптом до кімнати зайшов дитина і побачив 3 згаслі свічки. Злякавшись він закричав: - ЩО ВИ РОБИТЕ! ВИ повинні горіти - Я боюся темряви! Вимовивши це, він заплакав.

 Четверта свічка сказала: - НЕ БІЙСЯ І не плач! ПОКИ Я ГОРЮ, ЗАВЖДИ можна запалити ТА ІНШІ ТРИ СВІЧКИ: Я - НАДІЯ!

 А Ви вмієте сподіватися і вірити у свій успіх?

Вихід зі скрути

 Одного разу в одного селянина провалився в колодязь осел. Прибіг селянин на крик осла і сплеснув руками: "Як же витягнути його?" Подумав, що неможливо витягнути і вирішив: "Осел все одно вже старий, йому вже недовго залишилося жити, все одно збирався придбати молодого осла. Та й колодязь майже висохлий, все одно збирався його закопати й викопати новий колодязь в іншому місці - значить так і бути - і ослика закопаю, щоб не було чути запаху розкладання ". Він почав закидати землю в колодязь. Осел, зрозумів що загине і почав видавати страшний крик, але потім затих. Після декількох кидків землі селянин вирішив подивитися, що там унизу відбувається. Він був дуже здивований побачивши як веде себе осів. Кожен шматок землі, що падав на його спину, осел струшував і приминав ногами. Дуже скоро ослик показався нагорі і вистрибнув з колодязя!

 Проблеми в нашому житті - це навчальні ситуації, які допомагають нам стати сильніше.

 А Ви як сприймаєте свої проблеми?

Пробачити себе

Жив-був чоловік, а потім, як водиться, помер. Після цього оглянув себе і дуже здивувався. Тіло лежало на ліжку, а у нього залишилася тільки душа. Голенькі, наскрізь прозора, так що відразу було видно що до чого.

Людина засмутився - без тіла стало якось неприємно й незатишно. Всі думки, які він думав, плавали в його душі, ніби різнокольорові рибки. Всі його спогади лежали на дні душі - бери і розглядай. Були серед цих спогадів красиві і хороші, такі, що приємно взяти в руки. Але були й такі, що людині самій ставало страшно і противно.

Він спробував витрусити з душі некрасиві спогади, але це ніяк не виходило. Тоді він спробував покласти наверх те, що симпатичніше. Кінець форми і пішов призначеної йому дорогою.

Бог швидкоплинно подивився на людину і нічого не сказав. Людина вирішила, що Бог поспіхом не помітив інших спогадів, він зрадів і відправився в рай - оскільки Бог не закрив перед ним двері.

Пройшов якийсь час, важко навіть сказати який, тому що там, куди потрапив чоловік, час ішов зовсім інакше, ніж на Землі. І чоловік повернувся назад, до Бога.

- Чому ти повернувся? - Запитав Бог. - Адже я не закривав перед тобою ворота раю.

- Господь, - сказав чоловік, - мені погано в твоєму раю. Я боюся зробити крок - занадто мало хорошого в моїй душі, і воно не може прикрити погане. Я боюся, що всім видно, наскільки я поганий.

- Чого ж ти хочеш? - Запитав Бог, оскільки він був творцем часу і мав його в достатку, щоб відповісти кожному.

- Ти всемогутній і милосердний, - сказав чоловік. - Ти бачив мою душу наскрізь, але не зупинив мене, коли я намагався приховати свої гріхи. Зглянься ж наді мною, прибери з моєї душі все погане, що там є!

- Я чекав зовсім іншого прохання, - відповів Бог. - Але я зроблю так, як просиш ти.

І Бог узяв з душі людини все те, чого той соромився. Він вийняв пам'ять про зрадах і зрадах, боягузтва і підлості, брехні і наклепі, жадібності і лінощів. Але, забувши про ненависть, людина забула і про любов, забувши про свої поданих - забув про зльоти. Душа стояла перед Богом і була порожня - більш порожня, ніж в мить, коли людина з'явилася на світ.

Але Бог був милосердний і вклав в душу назад все, що її наповнювало. І тоді людина знову запитав:

- Що ж мені робити, Господь? Якщо добро і зло були так злиті в мені, то куди ж мені йти? Невже - в пекло?

- Повертайся в рай, - відповів Творець, - бо я не створив нічого, крім раю. Ад ти сам носиш із собою.

І чоловік повернувся в рай, але минув час, і знову постав перед Богом.

- Творець! - Сказав чоловік. - Мені погано в твоєму раю. Ти всемогутній і милосердний. Зглянься ж наді мною, прости мої гріхи.

- Я чекав зовсім іншого прохання, - відповів Бог. - Але я зроблю так, як просиш ти.

І Бог простив людині все, що той зробив. І людина пішла в рай. Але минув час, і він знову повернувся до Бога.

- Чого ж ти хочеш тепер? - Запитав Бог.

- Творець! - Сказав чоловік. - Мені погано в твоєму раю. Ти всемогутній і милосердний, Ти простив мене. Але я сам не можу себе пробачити. Допоможи мені?

- Я чекав цього прохання, - відповів Бог. - Але це той камінь, який ти сам повинен підняти і нести.

Друзі, пам'ятайте, любов починається з пробачення і прийняття Себе! І ніхто за нас цього не зробить! ..

А Ви любите себе?

Притча про оптимізм

Жили-були маленькі жабенята, які організували змагання з бігу. Їх мета була забратися на вершину вежі. Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками. Змагання розпочалися ... Правда те, що ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі.

Чутні були такі репліки: «Це занадто складно. Вони НІКОЛИ не заберуться на вершину. Немає шансів! Вежа занадто висока ». Маленькі жабенята почали падати. Один за іншим ... За винятком тих, у яких відкрилося друге дихання, вони стрибали усе вище і вище. Натовп все одно кричала «Занадто важко! Жоден не зможе це зробити! »Ще більше жабенят утомилися й упали. Тільки ОДИН піднімався все вище і вище. Той єдиний не піддався! Він один, який, приклавши всі зусилля, забрався на вершину! ТОДІ всі жабенята захотіли дізнатися, як йому це вдалося? Один учасник запитав, як же цьому жабеняті, який дістався до вершини, вдалося знайти у собі сили? ВИЯВЛЯЄТЬСЯ - Переможець був ГЛУХОЮ!

Ніколи не слухайте людей, які намагаються передати свій песимізм і негативний настрій, вони забирають у вас ваші найзаповітніші мрії та бажання!

А Ви вірите в себе і в свої сили?

Кмітливість розумної людини

Щоб перевірити розум і спостережливість султана сусіднього царства, а заодно і кмітливість його народу, один падишах в стародавні часи послав своєму сусідові три золоті фігури. Ці постаті виглядали абсолютно однаково і мали однакову вагу. Але всі вони, за словами пославшего їх, відрізнялися один від одного своєю цінністю. Султану пропонувалося встановити, яка з фігур була найціннішою. Разом зі своїми придворними він уважно розглянув фігури, але не зміг виявити ні найменшого розходження. Навіть наймудріші мужі його держави готові були дати голову на відсіч, що між фігурами немає ніякої різниці. Цар впав у смуток. Яка ганьба! Виходило, що він управляє своєю країною, де немає жодного кмітливого підданого, хто міг би знайти різницю між фігурами. Всі держава приймала участь у вирішенні загадки, і кожен старався з усіх сил.

Коли, здавалося, надія була вже втрачена, один юнак, що нудяться в тюрмі, взявся виявити різницю між фігурами, якщо тільки йому дадуть їх оглянути. Султан наказав привести молоду людину до палацу і велів показати йому три золоті фігури. Юнак дуже уважно їх розглянув і, нарешті, встановив, що у кожної з фігур у вусі є маленька дірочка. Тоді для перевірки він просунув туди тонку срібну дріт. Виявилося, що у першої фігури срібна дріт вийшла з рота, у другої - з іншого вуха, а у третьої з'явилася з пупка. Подумавши трохи, молодий чоловік звернувся до султана.

«О, великий, - сказав він, - я думаю, що рішення загадки лежить перед нами, як відкрита книга. Залишається тільки прочитати, що там написано. Зверніть увагу: як жодна людина не схожий на інших, так і кожна з цих фігур єдина у своєму роді. Перша фігура нагадує тих людей, які, ледве дослухавши до кінця якусь новину, поспішають розповісти про почуте іншим. Друга фігура схожа на людей, про яких говорять: «В одне вухо влітає, в інше вилітає». Третя ж фігура в чому схожа з тими, хто запам'ятовує почуте і намагається пропустити це через власне серце. Пан! Тепер розсуди, яка фігура найцінніша. Кого б ти вибрав і зробив своїм наближеним? Того, хто все вибовкує, того, для кого твої слова що вітер, або того, кому можна повністю довіритися, тому що він буде зберігати твої слова в схованках своєї душі? »

А Ви наскільки кмітливі і чи вмієте пропускати різні знання через своє серце, щоб повернути свої невдачі в успіх?

Притча про погане і хороше міста

Одного разу один чоловік сидів біля оазису, біля входу в один близькосхідний місто. До нього підійшов юнак і запитав:

- Я жодного разу не був тут. Які люди живуть у цьому місті?

Старий відповів йому питанням:

- А які люди були в тому місті, з якого ти пішов?

- Це були егоїстичні і злі люди. Втім, саме тому я з радістю поїхав звідти.

- Тут ти зустрінеш точно таких же, - відповів йому старий.

Трохи згодом, інша людина наблизився до цього місця і поставив те ж питання:

- Я тільки що приїхав. Скажи, старий, які люди живуть у цьому місті?

Старий відповів тим же:

- А скажи, синку, як поводилися люди в тому місті, звідки ти прийшов?

- О, це були добрі, гостинні і благородні душі! У мене там залишилося багато друзів і мені було не легко з ними розлучатися.

- Ти знайдеш таких же і тут, - відповів старий.

Купець, який неподалік поїв своїх верблюдів, чув обидва діалогу. І як тільки друга людина відійшов, він звернувся до старого з докором:

- Чому ти дав двом людям абсолютно різні відповіді на один і той же питання?

- Синку, кожен носить свій світ у своєму серці. Той, хто в минулому не знайшов нічого хорошого в тих краях звідки прийшов, тут тим більше не знайде нічого. Навпаки ж, той, у кого були друзі і в іншому місті, і тут знайде вірних і відданих друзів. Бо, бач, оточуючі нас люди стають для нас тим, що ми знаходимо в них.

А Ви яких людей бачите поруч?

Притча про недовірливу людину

 Одного разу один дурний і недовірливий чоловік прийшов у гості до сусіда.

 Господар провів його в будинок і запропонував суп, але як тільки той взявся за ложку, то помітив в своїй тарілці маленьку змію. Щоб не образити господаря, він таки з'їв суп, але через кілька днів він так тяжко захворів, що змушений був йти до сусіда. А той, вислухавши скаргу, приготував ліки в маленькій чашці, яку потім і передав цьому скаржнику.

 Зібравшись зробити перший ковток, він знову помітив у своїй чашці найменшу змію. Але на цей раз він вирішив не мовчати і голосно сказав, що саме з цієї причини він і захворів в минулий раз.

 Зареготавши, господар вказав на стелю, де висів великий лук. «У своїй чашці ти бачиш не змію, а відображення лука, - сказав він. - Ніякої змії немає ». Недовірливий сусід знову глянув на свою чашку і, звичайно ж, там була не змія, а просте відображення.

 Він покинув будинок свого сусіда, так і не випивши ліки, і був здоровий вже через день. Людина зазвичай бачить тільки те, що хоче побачити.

 А що бачите ви у своєму житті?