Подорож стежками осіннього лісу
Ми, учні 5-Б класу, шукачі різноманітних пригод, вирушили у мандри осіннім лісом, що так фантастично змінюється щодня!
«Не буває таких фарб, ні, не буває!» - лунало з дитячих вуст. Яскравим золотом заграв ліс, що виглядав нас із-за будинків. Простягнеш долоню до жовтогарячого листя, а воно не пече, сяючи в останніх сонячних променях. Після важкого дня і шести уроків школярикам гра кольорів піднімала настрій. Щойно вступивши до лісу, вони питали, чи підемо на прогулянку ще. Дітлахи за жовтизною листочків вгадували їх долю. Чорні цяточки свідчать, що прилітали до листочка пташки і, трохи подзьобавши, вирішили пошукати чогось смачнішого. Один край у листочка ніби більш загорілий: це на нього так дивилося сонце – довго й уважно. «Дивіться, - почулося від хлопчиків, - поблизу черешка прикріпилась якась комаха в пухнастій зимовій одежині. Ні, не турбую, не турбую, спокійного сну…» А грибочки! І нехай небагато, але це ми їх назбирали і принесли до домашнього кошика. Сьогодні вони просто грали з нами у хованки, але наступного разу ми будемо пильнішими.
Осінній ліс зачаровує, та ці чари скороминущі. Пройде бабине літо, і захлюпотять сірі довгі дощі. А потім ударять перші морози, і роздягнеться ліс, аби прийняти від Діда Мороза теплі зимові шубки.
Осінь ще триває, але поспішайте! Осінній ліс запрошує всіх на останню виставу в сезоні.